Незважаючи на переважну перевагу в озброєнні та живій силі, російським окупаційним військам вдаються лише тактичні просування на фронтах розв’язаної проти України неспровокованої війни, зазначають українські військові експерти. Початок літньої військової кампанії Росії ознаменувався активністю одразу у кількох областях України. Однак досягти масштабних успіхів російським військовим не вдасться, упевнені в Україні.
Попри численні гучні заяви Кремля, початок літньої кампанії 2024 року не приніс Росії стратегічних проривів. Успіхи обмежуються локальними тактичними просуваннями, здебільшого за рахунок величезних втрат. Українські військові експерти та офіційні особи наголошують: російські сили діють переважно за сценарієм терору — б’ють по мирному населенню та інфраструктурі, намагаються вимотати сили оборони, але не мають спроможності на масштабне вторгнення.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір», наголошує, що в Сумській області росіяни ведуть диверсійно-рейдову діяльність, яка не має стратегічного майбутнього: «Наразі російські окупаційні війська контролюють 62,6 квадратних кілометрів території, і ще приблизно 32,5 — це "сіра" зона. Це за два з половиною місяці бойових дій! Потенціалу для масштабного прориву немає». Олександр Коваленко переконаний, що проти міста Суми продовжуватиметься терор, але реальної загрози його захоплення на сьогодні немає.
Своєю чергою речник угруповання військ «Хортиця» Павло Шамшин констатує активізацію росіян на окремих напрямках, однак підкреслює: «Ворог проводить постійні ротації, підтягує резерви, але штурми в районах Вовчанська й Дворічної не дали йому переваги. Ми спостерігаємо, як агресор намагається створити буферну зону, проте кожна його спроба отримує відсіч».
Речник Нацгвардії України Руслан Музичук бачить у новій тактиці росіян свідчення їхньої неспроможності штурмувати українські міста: «Противник намагається обійти укріплені населені пункти, як-от Часів Яр чи Торецьк, атакуючи з кількох флангів. Це не демонстрація сили, а навпаки — визнання того, що прямий наступ не приносить результатів. Будь-яке його просування викликає мобілізацію українських сил — і ми готові давати відсіч».
Майор запасу Ігор Лапін, коментуючи скупчення понад 110 тисяч військових на півночі, стверджує: «Вони там стоять уже рік. По болоту і лісу технікою не пройдеш. Вони чекають можливості вийти на оперативний простір. Ми маємо готуватися — будувати другу й третю лінії оборони, зміцнювати шляхи постачання».
Речник Херсонської ОВА Олександр Толоконніков оцінив ситуацію на півдні як спробу терору, а не реального прориву: «Росіяни хотіли б форсувати Дніпро і знову вдарити по Херсону. Але наші військові не дозволяють їм навіть закріпитися на лівому березі. Ворог обстрілює з усього, що має: БПЛА, танки, артилерія, але не має сил на повноцінну операцію».
Військовий оглядач Денис Попович вважає нинішню активність Росії швидше демонстративною, ніж стратегічною: «Штурми біля Херсона, спроби форсування Дніпра, атаки на острови — це радше відволікання наших резервів, ніж реальна спроба прориву. Форсування Дніпра — це колосальна логістика, величезні втрати і поки що — відсутність у ворога необхідної концентрації сил. Їм вигідно створити ілюзію загрози».
Сил і засобів для виконання погроз про літній наступ у Росії недостатньо, заявив полковник запасу та учасник місій НАТО Сергій Грабський: «Росія не вдається до широкомасштабної мобілізації. Вона провадить повзучий наступ — це тактика виснаження. Обіцяного нового наступу не буде, бо неможливо почати те, що і так триває з минулого року».
Літня кампанія Росії не схожа на масштабний наступ, це радше серія спроб продовжити агресію за сценарієм виснаження України. В умовах браку ресурсів і міжнародної ізоляції Росія б’є по слабких точках, створює напругу на фронтах, але не має засобів для вирішального кроку. Українські сили оборони продовжують контролювати ситуацію і зміцнювати рубежі. «Успіхи» російської армії — це терор мирного населення і окупація лісосмуг. Але стратегічна перевага залишається за Україною, яка продовжує чинити спротив і мобілізує міжнародну підтримку.
Олександр Савицький