Минулого тижня світ знову стежив за черговою спробою мирного діалогу між Україною та Росією — цього разу знову у Стамбулі. Паралельно з дипломатичними зустрічами, Україна продовжує жити в умовах війни, економічного тиску, зовнішньополітичних викликів і внутрішніх протестів. Цей тиждень був насиченим на події, що формують хроніку не лише поточних днів, а й майбутнього держави.
Переговори в Стамбулі: слова, що не долають зброї
Зустріч представників України та Росії у Стамбулі тривала всього лише 40 хвилин. Вона виявилася, радше, політичним ритуалом, аніж реальним кроком до миру. Переговори супроводжувалися високим рівнем напруги та очікувань, однак результат був передбачуваним.
«Несподіванки жодної не було. Порядок денний був відомий заздалегідь. Йшлося про обмін полоненими, технічні речі. Жодних зрушень щодо припинення вогню», — пояснив ситуацію кореспондент Gazeta Wyborcza в Україні Пйотр Андрусєчко.
Навіть участь президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана чи підтримка з боку США в особі Дональда Трампа не зрушили перемовини з мертвої точки. Україна вкотре наголосила: перемовини можливі лише після припинення вогню. Але Москва на це не йде.
Переговорам у Стамбулі передували переговори офіційного Києва зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом. Його візит до України став передвісником таож оголошення двох нових пакетів військової допомоги від США на суму понад 300 мільйонів доларів.
«Келог — колишній військовий, йому важливо було побачити на власні очі, що відбувається в Україні. Це був не формальний, а глибоко тактичний візит», — зазначає Андрусєчко.
Однак експерти наголошують: візит Келлога не означає, що США планують змінити свою стратегію. В той же час, допомога Вашингтона залишається у межах політики виснаження Росії, а не її поразки.
Пекін не поступається: дипломатична напруга між Китаєм і ЄС
Цього тижня також відбувся саміт між ЄС і Китаєм, який був присвячений півстоліттю дипломатичних відносин. Натомість він став майданчиком для суперечок. Навіть довелося скорочувати тривалість — замість двох днів саміт тривав лише день.
«Жодних структурних поступок. Пекін не бачить проблеми в постачанні продукції подвійного призначення до Росії. Це викликає глибоку стурбованість в Брюсселі», — коментує китаєзнавець Павєл Берент.
Хоча сторони досягли часткової угоди щодо клімату, головна мета — тиск Китаю на Росію у питанні війни проти України — провалилася.
Покровськ — головна мішень Кремля
На фронті в Україні — загострення. Зокрема, в районі Покровська. Російські війська намагаються оточити місто, що є стратегічно важливим для оборони ЗСУ східного напрямку.
«Захоплення Покровська може означати вихід на південь, обхід Слов’янська і Краматорська. Це один з головних рубежів оборони Сходу для української армії», — пояснює генерал Станіслав Козєй, колишній голова Бюро нацбезпеки Польщі.
Однак атаки росіян залишаються повільними через використання «пішохідних» тактик і постійні втрати в умовах панування дронів на полі бою.
Чи планує Росія ще більш масштабний наступ цього літа? Думки розходяться. За словами українського аналітика Василя Пехня, великий наступ уже триває з жовтня 2023 року, і все, що ми бачимо зараз — це його хвилі.
«Росіяни за останній рік просунулися максимум на 8-15 км. За це заплатили життями до півмільйона солдатів. Це — не стратегічний прорив, а пропагандистська ілюзія», — зазначає Пехньо.
За даними українського Генштабу, лише за останній рік російська армія втратила ще пів мільйона осіб, довівши загальні втрати до мільйона. Утім, загроза залишається: тиск на Куп’янськ, Суми, Новопавлівський напрямок посилюється.
Антикорупційні протести в тилу України
У тилу України — масштабні акції протесту в Києві та інших містах. Вони стали реакцією на скандальний закон, який передає повноваження НАБУ та САП під контроль Генпрокурора, а отже — під вплив президентського оточення.
«Дуже багато молоді, хоча були й старші люди. Відчувається злість. І ця злість вплинула. Навіть у найтемніші дні війни демократія в Україні працює», — зазначає кореспондент Gazeta Wyborcza в Україні Пйотр Андрусєчко.
Після протестів президент Зеленський пообіцяв внести новий законопроєкт, який повинен відновити незалежність антикорупційних органів. Європейські партнери попередили: будь-яке згортання боротьби з корупцією поставить під загрозу євроінтеграцію України.
«Це не просто протест за НАБУ чи САП. Це протест за майбутнє країни як європейської держави. І Європа дуже уважно за цим стежить», — наголошує Андрусєчко.
Лариса Задорожна