В умовах війни дедалі більше українців опиняються за кордоном. На цьому тлі дискусія про подвійне громадянство знову загострилася. Чи варто легалізувати множинне громадянство зараз, які ризики та переваги це може мати. Про плюси та мінуси множинного громадянства розповів професор права Талліннського технічного університету, експерт із міжнародного гуманітарного права Євген Цибуленко.
"Цей закон справді на часі. На жаль, дуже багато українців змушені були залишити країну через війну. І, звичайно, щоб вони не втратили зв’язок з Батьківщиною, необхідно було ухвалити відповідні рішення, - каже професор. - Водночас питання множинного громадянства є доволі складним і суперечливим".
за словами експерта як у будь-якому явищі, тут є як позитивні, так і негативні сторони. Громадянство — це завжди про зв’язок людини з державою. Він надає як права, так і накладає обов’язки. І якщо людина має громадянство кількох країн, це може бути зручно — для подорожей чи проживання. Але існують і ризики, як для самої людини, так і для держав. З боку громадянина — часто пам’ятають лише про додаткові права, але забувають про додаткові обов’язки.
"Наприклад, військова служба. У мене був студент, який мав подвійне громадянство — Італії та Фінляндії. Він відслужив у фінській армії, а згодом отримав повістку до італійської. Довелося довго і виснажливо доводити, що він уже виконав свій обов’язок — це було складно й нервово. Інша проблема — податки. Зазвичай їх сплачують за місцем проживання, але бувають винятки. Наприклад, громадяни США зобов’язані звітувати про свої доходи незалежно від того, де вони живуть", - пояснює професор Євген Цибуленко.
В законі передбачено обмеження: не допускається множинне громадянство з країнами-агресорами чи тими, що заперечують територіальну цілісність України. Це — певний запобіжник.
"Але як він працюватиме на практиці — ще побачимо. На мою думку, множинне громадянство має сенс лише з тими країнами, які поділяють демократичні цінності та принципи верховенства права".
Продовження цієї розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі.
Ірина Ящишин