Вперше за довгий час міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров допустив ляпсус, що виходить за межі його звичайних масштабів. У понеділок, 28 липня, він заявив, що «вперше у своїй історії Росія веде війну без жодного союзника».
«Росія бореться одна з усім Заходом. Під час Першої і Другої світових воєн у нас були союзники. Зараз ми не маємо союзників на полі бою. Тому мусимо покладатися на себе. Не можемо допустити ніякої слабкості та ліні», — сказав Сергій Лавров на форумі «Територія смислів», — пише «The Moscow Times».
«Європа, яка історично відігравала роль головного торгового партнера Росії, за словами російського міністра, "стала жорстокою", а Сполучені Штати втратили "повагу" до Кремля, чого не було навіть у період холодної війни», — зазначив політик.
«Під час холодної війни діалог між СРСР і Сполученими Штатами ніколи не був перерваний і, на мою думку, це також дуже важливо, треба відзначити, що під час холодної війни існувала взаємна позиція поваги. "Тепер її немає"», — заявив Сергій Лавров.
Він додав, що Росія надалі наполягає на тому, що вважає своїми «виправданими вимогами» у сфері безпеки. Належать до них: невступ України до НАТО, відмова від розширення Північноатлантичного альянсу на схід і визнання «реальності на землі», тобто анексії окупованих українських територій.
Однак, повертаючись до ситуації на землі, — варто нагадати про одну лише минулотижневу заяву європейського політика, прізвище якого цілком випадково римується зі словом «повернутися». Попри попередню заяву свого міністра, відповідального за європейську інтеграцію, він сказав, що його країна ніколи не введе санкцій проти Росії, навіть під тиском ЄС. І що він остаточно отримав від Лаврова?
Але ляпас, адресований сербу, — це все ж ніщо порівняно із добрячим копняком, якого отримав інший напівазіатський політик на літеру «Л», який уже 31 рік вдає на своїй посаді повну безхребетність до російських вимог стосовно роздрібного продажу часток «суверенітету» своєї країни.
Адже після стратегічної поразки в Україні «матушка-Росія» все одно мусить когось завоювати для внутрішньої радості, пов’язаної з виживанням. А Казахстан останнім часом сильно схиляється в бік Китаю і навіть збунтованого Азербайджану. І тепер це видно навіть на військовому рівні. А конфронтувати з НАТО, не підготувавшись і під час війни в Україні, Росії також буде радше важко.
Тому, можливо, вже у недалекому майбутньому після такої заяви Лаврова можна прогнозувати звіт останньої публічної промови Лукашенка: «Хребта в мене не було, але я все одно мусив». Бо інакше логічно бути не може.
З Білорусі — для Польського радіо — Ян Кшиштоф Міхаляк