Росія знову нав’язує Києву ідею позаблокового статусу, але українські експерти вважають її пасткою для державності
Вимога нейтрального статусу України знову з’явилася в меморандумі, який російська делегація передала під час переговорів у Стамбулі. Москва намагається представити нейтралітет як головну передумову припинення бойових дій. Проте українські дипломати й юристи нагадують: ця теза суперечить Конституції України, підриває її суверенітет і фактично означає капітуляцію.
Експосол України у США, член Піклувальної ради Української асоціації міжнародного права Валерій Чалий підкреслив, що у вимогах Кремля немає юридичного підґрунтя. За його словами, тема нейтралітету нав’язувалася ще радянськими спецслужбами. Він нагадав, що росіяни передали свій меморандум ще й американцям. При обґрунтуванні своїх вимог росіяни спираються на думку деяких політиків і навіть науковців, але глибоких досліджень немає. "Нейтралітет має бути роззброєний, нейтралітет має бути визнаний політиками як єдиний спосіб для України – це вкид російський з Москви, як елемент розгубленості Москви в розпаді Радянського Союзу, щоб якось тримати Україну в підвищеному стані. І, що саме важливо, це вкид КДБ». Чалий нагадав, що Конституція України відкинула положення про нейтралітет, а сама Росія давно зруйнувала Будапештський меморандум.
Кандидат юридичних наук Захар Тропін наголосив, що вимога нейтралітету фактично є примусом до роззброєння й політичної капітуляції: «Який умовний плюс від нейтралітету, який нам нав’язують? Умовно, це закінчення війни. Але це дуже умовно і дуже імовірно, що це не буде вирішальним фактором… Головний негативний момент, що в нашій ситуації нав’язування і реалізація нейтралітету України лише сприятиме і заохочуватиме Російську Федерацію до подальших агресивних дій", - сказав експерт. Він зазначив, що для Росії нейтралітет України – це демілітаризація України. Тропін нагадав, що навіть нейтральні Австрія і Швейцарія зберігають боєздатні армії, тоді як Москва прагне позбавити Київ базових інструментів самозахисту.
Докторка юридичних наук, президентка Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич підкреслила, що в сучасних умовах постійний нейтралітет не є актуальною моделлю для держави-жертви агресії. Адже нейтральною державою може дозволити собі бути сильна держава, держава з сильною армією. А слабка держава буде поглинута сильними. "Україна не є слабкою, але має слабкість свого геополітичного становища і кордону з державою-агресором. Прихильники нейтралітету посилаються на Декларацію про державний суверенітет, але це документ Української РСР з багатьма застарілими положеннями. Конституція чітко зазначає євроатлантичну інтеграцію України. Дуже часто Україні нав’язують австрійський варіант нейтралітету. Але Австрія була союзником держави-агресора у Другій світовій війні, а Україна є жертвою агресії. Це принципово різні ситуації», - сказала Буткевич.
Своєю чергою кандидат юридичних наук Ігор Земан звернув увагу на те, що вимога нейтралітету використовується Росією для легітимізації власної агресії. Він нагадав, що українські пропозиції на переговорах у Стамбулі ґрунтувалися на «формулі миру» президента Володимира Зеленського, підтриманій на Глобальному саміті миру в Женеві: «Такі пункти українських пропозицій, як обмін військовополоненими, звільнення цивільних українців з полону та повернення викрадених Росією українських дітей, припинення вогню на фронті та відновлення справедливості фактично гарантують повагу до міжнародного права і унеможливлюють тиск Росії. Саме в такий спосіб, а не через нейтралітет, можна досягти справедливого миру і вибити ґрунт з-під вигадок Москви про міфічну загрозу з боку Києва», - переконаний правник.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
12:41 Neytralitet_RP.mp3 Нейтралітет як інструмент тиску: чому вимога Москви неприйнятна для України
Олександр Савицький