Пане Міністре, якими будуть відносини і співпраця обох країн, і Польщі, і України, зі США, в контексті останніх заяв Дональда Трампа щодо укладання угоди про припинення війни Росії проти України до 8 серпня. До цієї дати не так багато часу лишається.
Це подальший тиск, подальші рішучі кроки, щоби примусити, змусити Путіна, Росію до миру, до перемир'я. Ми вітаємо ці кроки, рішучі кроки американської сторони, особисто президента США Трампа, оскільки вони спрямовані на наближення справедливого миру для України. Я вважаю, що ми зараз знаходимося в моменті, і зараз час для максимальної мобілізації всіх дипломатичних зусиль для підтримки мирного процесу. Нам потрібне лідерство і широка залученість США, тому що, власне, це є однією з ключових фундаментальних запорук, що ми закінчимо цю війну цьогоріч, і ми зупинимо російську агресію. Тому, безумовно, санкції.
Ми повинні піднімати ціну російської агресії для російського агресора. Санкції повинні бути синхронізовані. Ми маємо зараз затверджений 18-ий пакет санкцій в Європі. Справді, він дуже комплексний і потужний. І тепер важливо, щоб він був синхронізований з американським пакетом. Я говорю про трансатлантичний санкційний пакет. І ми маємо ще інші країни, а це: Великобританія, Японія, Нова Зеландія, Канада. Щоб всі ці кроки, санкційний тиск, все це має бути синхронізовано. І Україна, до речі, синхронізувала свій санкційний пакет, 18 пакет.
Усе це спрямовано на застосування руйнівних санкцій. Як я сказав, ці санкції повинні мати руйнівний характер, щоб зламати хребет російській економіці, щоб позбавити Росію змоги фінансувати свою військову машину. А основне джерело постачання доходів для російського бюджету — це експорт енергоносіїв, зокрема, нафти. Тому дуже важливо, щоб ті країни, які на сьогодні найбільше купують нафти в Росії, теж відчули наслідки і припинили отримувати криваві долари з торгівлі російською нафтою.
Ми знаємо ці країни, ми зараз з партнерами дуже детально і предметно працюємо, щоб ми змогли санкціонувати і конкретні підприємства, і конкретних суб'єктів підприємницької діяльності, і конкретні країни, які, власне, заробляють на цій нафті. Я знаходжуся зараз в Польщі. Польща головує в Раді Балтійських країн. 70% тіньового флоту, яким експортується російська нафта, проходять шляхами в Балтійському морі. І тут теж ще є незадіяний потенціал.
Ми про це розмовляли також з віцепрем'єр-міністром, міністром закордонних справ, моїм добрим приятелем Радославом Сікорським, аби ми змогли в тому числі шляхом припинення шляхів тіньового флоту в Балтійському морі зупинити експорт російської нафти. Тепер щодо перспектив посилення українсько-польських відносин. Звичайно, що ця війна проти України — це теж величезна загроза безпеці Польщі. І польська сторона абсолютно поділяє цей підхід, що наша безпека — це польська безпека.
А взагалі безпека України, безпека Європи, трансатлантична безпека — це неподільні речі. Тому при зростанні викликів, ризиків, безумовно, що це природньо змушує нас тісніше взаємодіяти, аби спільно їм протистояти. І я за це вдячний польській стороні, тому що ми зараз вийшли на достатньо високу інтенсивність двосторонніх контактів. Відбулася розмова президента України Зеленського з президентом-електом Польщі Навроцьким, предметна, дуже хороша розмова. Ми очікуємо також на здійснення візиту пана Навроцького після інавгурації.
Чи є приблизні дати?
Наші команди дипломатичними каналами обговорюють. Безумовно, що ми зацікавлені, тому що Польща для нас найближчий сусід і один з найближчих союзників. Для нас важливо, щоб цей діалог найвищого рівня був налагоджений якомога швидше. Тому ми для цього відкриті, і наше запрошення відкрите.
Щодо перспектив майбутнього візиту президента-електа Польщі Кароля Навроцького до України. Чи українська сторона запрошувала нового президента Польщі на заходи із відзначення Дня Незалежності України?
Нам не треба чекати якихось символічних дат для цього запрошення. Ми зацікавлені в якомога швидшому приїзді нового президента Польщі до України.
Щодо питань безпеки. Ваш польський колега Радослав Сікорський раніше заявляв, що Польща має розглядає можливість щодо збиття російських ракет над Україною, якщо вони будуть потенційно становити небезпеку для Польщі. На фоні цього лунають заяви польських посадовців, що Польща є країною НАТО, і що це рішення залежить від позицій союзників, від Альянсу. Це питання знято з порядку денного чи ні на сьогодні?
Це питання не може бути знято з порядку денного. Тому що цими ракетними обстрілами Росія також загрожує сусіднім країнам з Україною, а це країни ЄС і НАТО. Тому ми продовжуємо наш діалог з цими країнами на предмет можливості збиття над територією України чи дронів, чи ракет, які, зокрема, летять в сторону цих країн.
Звичайно, що Польща має одні з найбільших спроможностей в цій сфері. І тут багато чинників повинні спрацювати, щоб це відбулося. Але це питання стоїть на порядку денному. Тому що це має бути скоординовано із НАТО, це має бути скоординовано з найближчими союзниками. І те, що ми розуміємо, мають мати місце певні зміни в національних законодавств країн, які готові до такого кроку. Але це про безпеку, це про захист свого повітряного простору. Тому, безумовно, що воно має бути на порядку денному.
«Жодна інша армія в Європі на сьогодні не володіє таким досвідом як українська. Це величезна перевага. Саме український воїн на сьогодні визначає стандарти армії майбутнього»
Ви напередодні під час спільної прес-конференція з віцепремєром, очільником МЗС Польщі Радославом Сікорським говорили про те, що Польща надала дуже великий пакет допомоги Україні. Ви нагадали про «Краби» (гаубиці Krab/«Краб» польського виробництва - ред.) і «Перуни» (новітні пускові установки «Перун» ПЗРК Piorun - ред.) і так далі, дуже багато озброєння.
Але зараз четвертий рік повномасштабної війни Росії проти України. Зараз новий етап війни. Росія нарощує озброєння, і ми бачимо, які страшні атаки ворог вчиняє по Україні. І це нові види озброєння, нові дрони і т.п.. Тобто, як зараз ця співпраця Польщі та України саме в сфері оборони буде просуватись? І цими днями голова Ради співробітництва з Україною Павел Коваль був з візитом в Україні з представниками Польської групи озброєння (PGZ) і говорив про посилення співпраці в оборонній сфері, про спільне виробництво зброї.
Абсолютно з вами погоджуюся, пані Світлано, що хочемо ми цього чи не хочемо, російська загроза не зникне. Не зникне і в довготерміновій перспективі. Це екзистенційна загроза як для України, так і для Польщі, так і для всієї європейської безпеки. Так, Польща з нами і ми за це надзвичайно вдячні з перших хвилин цієї війни, постачаючи нам і надаючи допомогу, військову допомогу. Ви вже назвали і «Перуни», ви назвали «Краби», але також Польща була лідером так званої «танкової коаліції», і ми за це також вдячні.
46 оборонних пакетів надано Україні, і напередодні з паном віцепремєром Сікорським ми обговорювали наступні. Тому що важливо теж розуміти і наші пріоритети на фронті. І на сьогодні величезні перспективи перед нами відкриваються і в контексті спільного виробництва. Це теж правда. Україна надзвичайно швидко розвиває свій оборонний комплекс. Ми володіємо унікальними технологіями. А що найголовніше, ми маємо військовий досвід. Жодна інша армія в Європі на сьогодні не володіє таким досвідом. Це величезна перевага.
Понад 110 бригад з щоденним бойовим досвідом. І наші партнери розуміють, що Україна на сьогодні — це вже контриб'ютер європейської безпеки. Ми захищаємо, Україна захищає своєю безпрецедентною мужністю. Саме український воїн на сьогодні визначає стандарти армії майбутнього. І це правда, партнери розуміють, і ми також виходимо з того, що наша взаємодія повинна бути взаємовигідною.
Польща хоче розбудувати одну з найпотужніших армій у європейському регіоні. Тобто український досвід залучається і яким чином?
Безумовно, що це є предметом обговорення і між нашими військовими, і по лінії дипломатичній, і ми бачимо величезний інтерес. І ми вже перебуваємо за деякими напрямками на практичній стадії обговорення. І мені здається, що тут широкі перспективи подальшого розвитку, тому що ми потребуємо один одного.
Для нас Польща — це теж найбільший логістичний хаб, через який ми отримуємо основні потоки допомоги від наших союзників. Тому приїжджав і пан Коваль до нас, приїжджала сильна делегація польського оборонного комплексу. Відбувається обмін досвіду між нашими військовими. Обмінюємося ми пріоритетами і теж виходимо з тих потенціалів, які є у нас. Тому що кожна сторона має свої сили. Тому це на правильному шляху, і я переконаний, в короткій перспективі будуть хороші результати.
«На сьогодні Росія має повну перевагу в авіації над Україною. Тому нам потрібно це вирівнювати. Передача Україні польських МіГ буде негайним і дуже сильним внеском у посилення нашої обороноздатності»
Передача польських літаків МіГ-29 Україні ще планується? Тому що Україна чекає давно. Чи є конкретика щодо цього?
Я відповім вам наступним чином. На сьогодні Росія має повну перевагу в авіації над Україною, на жаль. Тому нам потрібно це вирівнювати. Так ми отримуємо F-16 від наших партнерів, ми отримуємо «Міражі» від Франції (французькі літаки Mirage 2000 - ред.). Але тут виникає інший виклик — підготовка пілотів.
Якщо ж говорити про МіГи, ми маємо на них пілотів. І це означає, що в разі їх постачання ми можемо негайно їх застосовувати. І це буде негайний, дуже сильний внесок у посилення нашої обороноздатності. Тому безумовно, що ми зацікавлені у фіналізації цього рішення і будемо за це дуже вдячні.
«Ми дійсно плануємо посилити консульську присутність в Польщі. Але це не через те, що російські закриваються, а виходячи з необхідності посилення захисту наших громадян»
Пане Міністре, хочу запитати про зустріч дипломатів у Києві під час наради керівників закордонних дипломатичних установ. Які рішення були ухвалені щодо зміни треку двосторонньої співпраці з Польщею, тобто Україна — Польща. І в цьому контексті, чи будуть нові українські консульства на фоні закриття російських у Польщі?
Ми дійсно плануємо посилити консульську присутність в Польщі, українську консульську присутність. Але це не із-за того, що російські закриваються, а це виходячи з необхідності посилення захисту наших громадян. Це один з пріоритетів, який, в тому числі, ще раз був зафіксований за результатами наради керівників дипломатичних установ. Тому в наших планах до кінця року започаткувати діяльність консульства у Ряшеві, і інша в нас консульська установа буде у Познані.
Ми зараз на цим активно працюємо, працюємо над вирішенням питань логістичних та відповідного кадрового наповнення. Але ці конкретні рішення, власне, спрямовані на посилення захисту наших громадян. Польща — одна з тих країн, де перебуває найбільша кількість громадян України чи одна з найбільших кількість громадян України. Тому ми дуже хочемо, щоб вони відчували опіку своєї держави.
«Уклавши такого роду документ, ми можемо посилити, впорядкувати основні елементи добросусідських відносин України і Польщі. Ми на цим теж будемо працювати»
Великий договір про співпрацю між Польщею і Україною. Що зараз з цим документом? Великий договір, який був ухвалений у 1992 році. Сторони говорили про його перегляд. Взагалі, на порядку денному це питання, оновлення договору співпраці? (Договір про добросусідство, дружні відносини та співробітництво. Цей договір є базовим документом, що визначає основи двосторонніх відносин між державами - ред.)
Я думаю, що це вимога часу, що ми приречені на добросусідське партнерство, ми приречені на союзницькі відносини. І, безумовно, що є дуже успішні моделі в Європі, які показують необхідність впорядкування це у відповідних договірних документах. Тому це теж стоїть на порядку денному, але це мають бути документи, які дивиться в майбутнє, які дозволять нам визначити основні елементи добросусідських відносин, які у нас і так є. Але уклавши такого роду документ, ми можемо ще їх підсилити, впорядкувати, визначити певні регулярності, і ми на цим теж будемо працювати.
Для Польщі важливе питання проведення пошукових робіт та ексгумації жертв Волинської трагедії, яку у Польщі називають Волинською різаниною. В межах Люблінського трикутника нещодавно був ініційований Форум істориків. Як буде цей трек працювати, які подальші дії, що незабаром буде відбуватися?
Я вважаю, що на цьому треку ми досягли суттєвого прогресу. У нас була створена міжурядова комісія. І на сьогодні як українська сторона, так і польська сторона почали вже видавати дозволи, відповідні дозволи на ексгумаційні і пошукові роботи. А якщо брати польську сторону, то вже і в одному з населених пунктів на території України (село Пужники на Тернопільщині - ред.) проведені і пошукові, і ексгумаційні роботи. Це дуже важливо.
І це питання, яке псувало стільки років наші дружні відносини, знято саме в цій конотації. Воно повинно далі розвиватися, правильно розвиватися, і не повинно бути на цьому треку жодних перешкод. І ми на це налаштовані.
Дякую, пане міністре.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі.
Світлана Мялик