У світлі загострення ситуації на фронті, дедлайну ультиматуму Дональда Трампа та активних дій російської армії на Сході, військовий експерт аналізує можливі сценарії розвитку подій, ключові загрози для України та роль міжнародної підтримки. У розмові порушено питання браку ресурсів і військових, психологічного стану суспільства та необхідності рішучих санкцій проти Росії.
— У п’ятницю спливає термін ультиматуму Трампа. Чи буде так, як хочуть Сполучені Штати? Є також інформація, що росіяни оточують кільцем населені пункти на Сході. Які загрози для України найближчим часом? Як наразі виглядає ситуація на фронті, зважаючи на те, що українці визнають певні успіхи противника на східних передмістях?
— Багато запитань. Перша й найважливіша справа — сьогоднішня заява Дональда Трампа. За кілька годин ми дізнаємося, що насправді означають анонси президента США, і це дуже важливий момент у цій війні. Я скептично ставлюся до радикального втручання. Боюся, що гра Путіна — маніпуляції та обіцянки припинення військових дій — може вплинути на рішення президента США.
Пропозиції росіян очевидно вигідні для них, а не для України. Призупинення бойових дій лише в повітрі означає заспокоєння ситуації всередині Росії, адже Україна може діяти на її території переважно з повітря. Операція в Курській області практично завершилася. Те що непокоїть Росію зараз, це удари дронами, які викликають паніку серед населення та завдають втрат. Це єдиний вид українських дій, якого Росія реально боїться.
Ситуація в Україні, попри стриманий офіційний тон, насправді є поганою. У чотирьох областях, які є головною метою РФ, відбувся прогрес, вигідний для росіян. Донеччина та Луганщина, які раніше частково контролювалися, тепер майже повністю під загрозою захоплення. З півночі до півдня противник просувається в напрямку Дніпропетровщини, Сумщини, Харківщини. Слабке місце України — протиповітряна оборона. Є кілька комплексів Patriot та інші системи, переважно в Києві, але цього недостатньо.
Жодна країна Європи не здатна повністю прикрити свій повітряний простір. Я прогнозую, що Путін продовжить тиск, можливо, зробить невеликий крок назад, щоб уникнути жорстких санкцій з боку США. Сьогодні йдеться не про допомогу, а про порятунок України. Закон про мобілізацію працює неефективно, є проблеми з резервами, корупція, непотизм. Та попри це Україна тримається, і сам факт, що Росія не виграла війну за таких силових переваг, уже є перемогою.
Сьогодні ситуація критична: бракує зброї, боєприпасів і найголовніше — солдатів. На фронті воюють виснажені бійці, новобранці не встигають проходити повноцінну підготовку, а війна вимагає опанування десятків різних видів зброї. Ще один виклик — психологічна втома суспільства. Це вже не 2022 і навіть не 2023 рік. У 2025-му зростає кількість тих, хто хоче виїхати за кордон, тоді як готових йти на фронт меншає. Це природно для війни, що триває довго, але водночас небезпечно.
Кількість жертв, особливо серед військових, за останні тижні дуже зросла. Це момент, коли потрібно рятувати Україну. Рятунок можливий лише шляхом масштабної військової підтримки, постачання всього необхідного та запровадження жорстких санкцій. Ключ до миру мають дві країни — США та Китай. Китай здатен вплинути на Путіна, але чи захоче — покаже час.
Росія вразлива до санкцій: танкерні обмеження, втрати «Газпрому» — все це змушує Кремль нервувати. Сьогодні ми маємо з одного боку Росію та її союзників — Китай і, частково, Індію. Якби Індія зменшила закупівлю російської нафти, вплив був би відчутним. Але бізнес-логіка бере гору. В Європі ж лунає чіткий голос: Україна не може бути зламана. Її треба рятувати військовою допомогою та жорсткими санкціями.
Продовження цієї розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі.
Євгеній Дячков