Політики та громадські діячі під час дискусії «Від незалежності до ЄС: чи готові українські закони до європейських стандартів» висловили стурбованість перебігом євроінтеграційного процесу. Вони наголосили, що ключові кроки влади, зроблені в липні, поставили під сумнів відданість України демократичним цінностям і боротьбі з корупцією. Голова парламентського Комітету з інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе прямо вказала на негативні наслідки законодавчої ініціативи, ухваленої 22 липня. За її словами, цей крок фактично підірвав аргументи Києва щодо готовності до відкриття переговорних кластерів.
«22 липня стало кульмінацією різних відступів від багатьох речей, які вже суттєво нас наблизили і давали можливість претендувати на адвокатування кандидатського статусу. Ми, як держава, дали всі підстави сумніватися нашим партнерам у тому, наскільки серйозно націлені на результат. Тепер будь-яка оцінка просування України до ЄС буде набагато більш прискіпливою», — сказала депутатка.
Вона підкреслила, що така втрата довіри грає на руку тим європейським політикам, які прагнуть заблокувати інтеграцію України, зокрема прем’єру Угорщини Віктору Орбану. Разом із тим, політикиня вважає, що інтерес України полягає й у підтримці інтеграції сусідньої Молдови, яка може стати союзником Києва на цьому шляху.
Директор центру «Нова Європа» Сергій Солодкий зазначив, що, попри кризу довіри, у Європейському Союзі зберігається критична маса підтримки України. Він визнав, що можливість рухатися у прискореному режимі до членства залишається, однак тепер все залежить від дій Києва: «Ми маємо союзників у більшості країн ЄС, які розглядають включення України передусім у безпековому, геополітичному ключі. Але 22 липня вдарило по взаємній довірі з Європейським Союзом і з тими друзями, які були готові нас усіма силами тягнути в ЄС. Відновити довіру можна лише одним шляхом — показати, що ми віддані реформаторському курсу».
Солодкий наголосив, що нині головним завданням є виконання дорожніх карт і зобов’язань, узятих у межах переговорів, навіть до відкриття відповідних кластерів. Лише демонстрація здатності робити й виправляти помилки здатна повернути Україну на шлях прискореного членства. Проблеми несинхронності дій різних державних органів та брак політичної волі окреслив голова ГО ID Ukraine Сергій Рокунь. Він відзначив, що українські зусилля спираються на скринінгові звіти Європейської комісії, але їх імплементація буксує через відсутність належної координації.
«Антикорупційний мейнстримінг тепер стосується кожної сфери суспільного життя — від освіти до енергетики. Але я бачу абсолютно розсинхронені дії на загальнодержавному рівні. У підсумку робота часто зводиться до формального заповнення звітів замість реальних реформ», — наголосив Сергій Рокунь. Він підкреслив, що першочерговим завданням є завершення реформ антикорупційних органів і забезпечення їхньої незалежності. Лише після цього Україна зможе демонструвати партнерам результати й претендувати на рівноправну роль у європейському просторі.
Депутат Верховної Ради та голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин нагадав, що прагнення інтеграції до Європи завжди було рушійною силою українського суспільства. Він розкритикував владу за спроби наступу на незалежність НАБУ і САП, які вдалося зупинити лише завдяки активності громадян.
«Ми не можемо чекати, поки суспільство вийде на вулицю, щоб виправляти помилки влади. Вдячність громадянському суспільству за те, що вдалося зупинити атаку на НАБУ-САП. Але це показує, що лише під тиском відбуваються позитивні зміни. Як тільки тиск слабшає — зрушень немає», — заявив Ярослав Юрчишин. Він наголосив, що Україні необхідна відкрита комунікація між владою, опозицією та громадянським суспільством, інакше існує ризик скочування до авторитаризму.
Питання економічного виміру євроінтеграції окреслив експерт мережі «АНТС» Ілля Несходовський. Він звернув увагу на критичний стан української економіки, яка виживає завдяки зовнішній допомозі, й підкреслив, що інвестиції можливі лише за умови довіри до держави.
«Євроінтеграція — це не лише про демократичні цінності, а й про економічний розвиток. Інвестиції прийдуть туди, де є довіра. А довіра з’являється тоді, коли країна виконує свої зобов’язання. Для нас неприйнятно давати обіцянки й не виконувати їх у критичний момент. Це підриває і нашу економіку, і довіру партнерів», — сказав Ілля Несходовський.
За його словами, головна альтернатива колишній залежності від російського ринку — це відкриття європейського простору. Тому євроінтеграція має розглядатися не як тиск ззовні, а як шлях до відновлення й розвитку. Таким чином, липневі події стали сигналом тривоги для української євроінтеграції. Учасники дискусії одностайні: шанс на швидке членство зберігається, однак Київ повинен довести, що здатний не лише ухвалювати декларації, а й проводити реальні, глибокі реформи. Лише так можна відновити довіру європейських партнерів і наблизити день, коли Україна стане повноправним членом Європейського Союзу.
Олександр Савицький