Ветування президентом Польщі Каролем Навроцьким поправки до закону про допомогу громадянам України, поставило під ризик легальність перебування у Польщі для майже мільйона українців вже з жовтня. Адже поки захист триває до 30 вересня. Законодавчий пакет, серед іншого, стосувався безоплатної медицини, допомоги за програмою 800 плюс, а також продовження захисту українців від війни до 4 березня наступного року. Своє рішення голова Польщі мотивував, зокрема, тим, що ці пільги повинні отримувати тільки ті українці, які працюють у Польщі.
У Канцелярії президента своєю чергою наголосили, що це «не дії проти українців», адже закон має бути справедливим перш за все щодо поляків, які не отримують безплатної медичної допомоги без виконання конкретних вимог.
«Ситуація кардинально змінилася. Багато людей (українців — ред.), які тоді тікали від війни, вирішили залишитися у Польщі й будувати тут життя. Вони повинні мати такі самі умови, як й поляки. Тому ті рішення, які мали сенс у перші тижні і місяці війни, не мають його у довшій перспективі», — прокоментував керівник Канцелярії президента Павел Шефернакер.
Експертка з Конфедерації «Левіатан» Надія Вінярська уточнила, що, оскільки воєнні мігранти користувалися захистом у Польщі, що був ухвалений Євросоюзом, вони й надалі можуть розраховувати на легальне перебування в країні.
«Закон про допомогу громадянам України передбачав, що охорона надається автоматично людям, які приїжджають до Польщі після початку повномасштабного вторгнення і декларують, що їх перебування в Польщі зв'язано з конфліктом в Україні. Водночас ті українці, термін документів для легального перебування котрих сплив до 24 лютого 2022 року, раніше отримували автоматичне продовження документів. Якщо президент не підписує закон, який передбачає продовження захисту, вони повинні зголоситися до міграційної служби, де нині величезні черги у кожному регіоні Польщі», — пояснила Надія Вінярська.
Власну редакцію законопроєкту Кароль Навроцький подав до Сейму, який відновить свої засідання 9 вересня. У цій пропозиції збережено продовження періоду захисту українців у Польщі, натомість подані зміни стосуються головним чином фінансової допомоги «800+», ускладнення процедури отримання громадянства Польщі, збільшення терміну покарання за незаконний перетин кордону до п'яти років позбавлення волі.
«Треба зачекати на те, що вирішить парламент, адже пропозиції Кароля Навроцького не були проголосовані більшістю в Сеймі та в Сенаті. Навіть, якщо цей законопроєкт буде ухвалено із запізненням, а така ситуація вже траплялася у Польщі, продовження цього періоду легального перебування були прийняті вже після закінчення попереднього періоду. Наші фірми, які співпрацюють з іноземцями, зокрема, громадянами України, радять їм не чекати на автоматичне продовження цих періодів і подаватися на тимчасове перебування у Польщі у зв’язку з працею. На жаль отримання карти побуту CUKR, на яку очікувало чимало українців, не є досі можливим», — додала Надія Вінярська.
Президент Українського товариства у Польщі Григорій Купріянович наголосив, що не можна не враховувати ситуації, що не всі українки й українці, які перебувають у Польщі, можуть працювати.
«Класичним прикладом є матері з кількома дітьми. Їхні чоловіки залишилися в Україні, незалежно від того, чи вони на передовій, чи загинули», — виокремив Купріянович.
У Європейській комісії заявили, що не коментуватимуть вето президента Польщі Кароля Навроцького щодо Закону про допомогу українським біженцям, адже кожна країна-член Євросоюзу, яка приймає у себе українців, сама визначає розмір виплат. Проте там нагадали, що, згідно з Директивою про тимчасовий захист, держави-члени ЄС повинні надавати особам, які ним користуються, необхідну допомогу в галузі соціального забезпечення, медичного обслуговування та засобів до існування, якщо вони самі не мають достатніх ресурсів.
Христина Срібняк