Законодавчі ініціативи президента Польщі Кароля Навроцького, зокрема накладене ним вето на закон щодо продовження допомоги українським біженцям, спричинили справжній вибух розчарування в Україні. Попри стримані коментарі уряду, незалежні експерти не шкодують критики на адресу сусідньої держави. У соціальних мережах зростає тривога за долю українців, які знайшли прихисток у Польщі, і вперше за десятиліття виникають ознаки антипольських настроїв в Україні.
Українська преса відреагувала на демарш Навроцького заголовками: «Шокуюче рішення Польщі», «Президент Польщі вдарив по Україні», «Антиукраїнська істерія у Варшаві». Найбільше обговорюється чутливе питання – припинення фінансування польським урядом закупівель і роботи систем Starlink для українських військових, адже ці технології є критично важливими для відсічі російській агресії. Після демаршу Навроцького консультації почали обидва міністерства цифровізації, проте їхні деталі наразі не розкриваються.
11:24 01D87C7E.mp3 Криза у відносинах з Польщею: вето Навроцького і наслідки для України
Політичний експерт Микола Джигун пояснив дії польського президента внутрішньополітичною боротьбою, шо може завдати шкоди спільній безпеці. «Йому зараз треба робити такі яскраві, гучні речі, для того, аби зберігати фокус уваги навколо себе. Для того, аби демонструвати, що уряд на чолі із Туском є не таким ефективним», – зауважив експерт.
Не менше занепокоєння спричинило й скасування програми підтримки українських дітей-біженців «800 плюс», а також припинення права на медичну опіку для тих, хто не має роботи. Депутат Верховної Ради Микола Княжицький назвав нещирими слова Навроцького про те, що допомога українцям відбувається «за рахунок поляків». Він наголосив, що більшість українських переселенців працюють і не є тягарем: «Сімдесят відсотків українських біженців працездатного віку у Польщі мають роботу, і дев’яносто відсотків з них – це жінки. Вони відкрили близько дев’яноста тисяч бізнесів, і їхній внесок у польську економіку значно переважає видатки держави на соціальну допомогу».
Цю тезу підтвердив керівник «Центру військово-правових досліджень» Олександр Мусієнко, посилаючись на офіційні дані польського Національного банку розвитку. Він підкреслив, що українці є радше донорами, ніж утриманцями у країнах ЄС: «Згідно з висновками, українці сплатили 15,1 мільярда злотих у 2023 році та внесків на соціальні страхування. А отримали 2,8 мільярда, тобто в п’ять разів менше. Тобто українці самі для себе заробляють. Вони підвищують ВВП, працюють, сплачують податки, оплачують послуги. І це особливо відчувається у невеликих містечках».
Експерт також зауважив, що українці інтегруються у європейське суспільство значно швидше й ефективніше, ніж мігранти з інших регіонів світу. Він нагадав, що поки українські чоловіки воюють, їхні родини стикаються з політичними маніпуляціями у Європі: «Глобально вони самі оплачують своє перебування в Європі, сплачують податки, є законослухняними порівняно з вихідцями з інших країн. Реально, від України сьогодні залежить порятунок Європи».
Не менше обурення в Україні викликала ініціатива Навроцького прирівняти символіку ОУН-УПА до нацистської та комуністичної. В українському суспільстві це сприйняли як спробу перекреслити власну історію, адже червоно-чорний прапор УПА став одним із символів спротиву російській агресії. У відповідь українські користувачі соцмереж почали масово публікувати історичні матеріали про десятки тисяч жертв мирних українців від численних пацифікацій польських властей у ХХ столітті.
Попри загострення, частина аналітиків вважає кризу тимчасовою. Кандидат політичних наук Олексій Буряченко наголосив на необхідності збереження партнерства з Польщею: він зазначив, що потрібно динамічно налагоджувати комунікацію з новим президентом, адже Україна та Польща мають єдину історичну долю. «Наше роз’єднання може зіграти тільки на руку ворогу, на руку Російської Федерації. Тому потрібно вести об’єднуючу риторику і шукати конструктивні кроки у відповідь на політичні пріоритети Навроцького. Це наші спільні економічні проекти і, звичайно, найсильніша карта – спільні загрози, які лунають від Росії», – наголосив експерт.
Своєю чергою правники та правозахисники попереджають, що скасування допомоги дітям-біженцям суперечить міжнародному та європейському праву, оскільки виплати адресовані дітям, а не їхнім батькам. Економісти додають, що присутність українців на польському ринку праці позитивно впливає на зайнятість самих поляків, сприяючи зниженню рівня безробіття.
Олександр Савицький