В ніч на 7 вересня Росія завдала по Україні одного з найбільших масованих ударів від початку повномасштабної війни. За повідомленнями, було запущено понад 800 дронів, а вперше офіційно підтвердили пошкодження будівлі Кабінету міністрів України.
Серед жертв — мирні жителі, у тому числі мати з немовлям.
Попри масштабність, економіст та аналітик Олександр Крамаренко зауважує, що такі атаки — це продовження вже відомого терору, а не новий сценарій.
«Сказати, що відбулося щось надзвичайне і безпрецедентне — ні. Це черговий етап російського терору, який триває вже понад два роки», — наголошує аналітик.
Паралельно з воєнним фронтом актуалізувалася дискусія щодо енергетики. Директор енергетичних програм «Розвитковий центр» Володимир Мельниченко закликав Україну нарешті заблокувати транзит російської нафти через свою територію. Адже ключовими бенефіціарами залишаються Словаччина та Угорщина, які тим самим фінансують російську війну.
Крамаренко підтримує цю позицію, підкреслюючи, що постачання російської сировини створює одразу дві загрози.
«Будь-яка російська компанія — державна чи недержавна — це елемент агресивного механізму, спрямованого на загарбання України і дестабілізацію Європи», — пояснює аналітик.
Якщо Німеччина і Польща змогли знайти альтернативи, то Братислава й Будапешт продовжують робити ставку на російську нафту. На думку Крамаренка, причини різні. «Якщо політика Орбана виглядає як захист інтересів Кремля, то, найімовірніше, — так воно і є», — констатує Крамаренко.
Аналітик вважає логічними атаки України по нафтопроводу «Дружба». Адже через нього отримують ресурси не лише Угорщина і Словаччина, але й білоруські нафтопереробні заводи, що напряму забезпечують пальним російську армію.
«Війна є війна. Законні військові цілі уражаються українськими ракетами і дронами. І нафтопровід, що живить армію ворога, не може бути винятком», — підкреслює він.
Крамаренко звертає увагу й на інший вимір: Угорщина стає «воротами» для китайських інтересів у ЄС. Це створює подвійний тиск — Москва й Пекін фактично використовують європейський ринок для реалізації власних стратегій.
«Ми бачимо, що Росія потроху перетворюється в китайський проксі. Тому Європа має справу з двома викликами одночасно», — зазначає експерт.
Масовані удари дронами по Україні вкотре доводять: Росія робить ставку на терор цивільного населення і руйнування критичної інфраструктури. Водночас енергетичний фронт стає не менш важливим за воєнний.
Україна, на думку Крамаренка, не може нескінченно терпіти ситуацію, коли частина ЄС через дешеву нафту фактично підтримує російську агресію.
«Настав момент, коли Європа має обрати: або стратегічна безпека, або короткострокові вигоди від російських ресурсів», — підсумував він.
Повна версія — у доданому звуковому файлі:
26:26 ET_KRAMARENKO_2025_09_07.mp3 ЕНЕРГЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Удари по нафтопроводу «Дружба», незручні питання Трампа, зміна політики Фіцо
Володмимир Гарматюк