У ніч з 9 на 10 вересня Польща пережила одну з найбільш напружених подій за останні десятиліття. Щонайменше 19 безпілотників порушили повітряний простір країни. За попередніми оцінками, вони ввійшли з боку Білорусі. Частину вдалося збити, решта впала у прикордонних районах.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що це «особлива ситуація», з якої Варшава має зробити висновки: «Як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил від щирого серця хочу подякувати польським солдатам, передусім пілотам, а також нашим союзникам, які миттєво застосували відповідні механізми».
Posłuchaj Програма «Тиждень». Підсумки семи днів.
27:14 tyzden_13_09 (online-audio-converter.com).mp3 Програма «Тиждень». Підсумки семи днів.
Прем’єр Дональд Туск наголосив, що це була найсерйозніша загроза з часів Другої світової війни: «Ми були найближчими до відкритого конфлікту за багато десятиліть. І хочу наголосити — це не випадковість».
Інформаційна війна
Одразу після атаки в мережі почали з’являтися повідомлення, які перекладали відповідальність на Україну. Кремль швидко запустив свою пропагандистську машину, в китайських та деяких західних медіа також з’явилися спекуляції.
Колишній командир спецпідрозділу GROM Роман Полько застерігає: «Такі атаки — не лише про дрони. Це про інформаційну війну. І поки ми обмежуємося сухими заявами, російська дезінформація активно поширює паніку».
У Польщі розуміють: щоразу після фізичної провокації Кремль намагається атакувати й у віртуальному просторі — підриваючи довіру до союзників, кидаючи тінь на Україну та сіючи хаос.
НАТО реагує: четверта стаття і повітряна тривога для альянсу
Варшава задіяла четверту статтю Статуту НАТО, яка передбачає консультації у разі загрози безпеці. У небо підняли літаки союзників, активували системи ППО.
Експерт із безпеки Даніель Бочковський пояснює: «Це не була випадковість. Росія тестує польську протиповітряну оборону, особливо біля транспортних вузлів, через які йде допомога Україні. Це бойовий тест реакції Варшави та НАТО».
У Берліні, Парижі й Лондоні заявили про «небезпечну провокацію». Вашингтон також засудив напад, хоча заява Дональда Трампа, що «це могло бути випадковістю», викликала хвилю обурення.
Україна: досвід і застереження
Київ відреагував на атаку дронів на Польщу з нотками тривоги. Україна добре знає, що таке масовані атаки безпілотниками, і там не сумніваються: це спланована провокація.
«Це відбувається на тлі початку російсько-білоруських навчань "Захід-2025". Путін випробовує НАТО. Недостатньо просто підняти літаки. Має бути алгоритм — будь-яка невстановлена ціль у небі знищується миттєво. Так діяла Туреччина, коли за 17 секунд збила російський літак», — каже Ігор Чаленко, керівник Центру аналізу та стратегій.
Водночас у Києві звучать пропозиції збивати дрони спільними силами Польщі та України.
«Технічно це складно. Польща користується протоколом Link-16, в України його немає. Повна інтеграція української ППО в НАТО — це єдиний шлях до справжніх спільних операцій», — підкреслює Олег Катков з «Defense Express».
«Захід-2025»: військовий сценарій чи пропагандистський театр?
Атака збіглася з початком навчань «Захід-2025» у Білорусі. Офіційно — «планові та оборонні». Насправді відпрацювання гіперзвукових ударів, симуляції застосування ядерної зброї та «оборона від Заходу».
Роберт Пшчель, колишній керівник інформаційного бюро НАТО у Москві:
«Росія завжди використовувала навчання як маскування перед агресією. Це не про військову координацію, а про демонстрацію сили й шантаж».
У відповідь Варшава закрила кордон із Білоруссю та почала власні маневри «Залізний захисник» — у тому числі поблизу стратегічного Сувальського коридору.
Геополітичний вимір: тест для Заходу
Аналітики погоджуються: атака дронів не мала на меті масштабних руйнувань. Вона була сигналом і тестом. Москва перевіряє рішучість НАТО та готовність Заходу діяти швидко й скоординовано.
«Польща стала першою країною, яка публічно відбила російську повітряну атаку. Це крок, який показує, що східний фланг НАТО не залишиться беззахисним», — каже Дмитро Жмайло, співзасновник Українського центру безпеки і співпраці.
Для Польщі це ще й перевірка власної обороноздатності: країна витрачає рекордні 4,7% ВВП на оборону — найбільше серед європейських членів НАТО.
Що далі?
Польські генерали вже попереджають: навіть після завершення навчань у Білорусі рівень готовності залишиться підвищеним. НАТО ж розглядає варіант проведення нових маневрів на сході Європи.
Москва, схоже, не припинить провокацій. Вона зупиниться лише там, де зустріне жорстку й миттєву відсіч. І атака дронів на Польщу стала черговим нагадуванням: війна в Україні — це лише один із фронтів більшої конфронтації з Росією.
Лариса Задорожна