Початок нового тижня спричинив неабиякий головний біль у влади Білорусі. Адже в понеділок там приземлився літак з Лі Сі, членом Постійного комітету Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Китаю. Найімовірніше, він сам запросився до Мінська зі зрозумілої причини: після того, як Польща 12 вересня закрила кордон з Білоруссю, Китай втратив найоптимальніший маршрут доставляння своїх товарів на європейські ринки — за даними Politico, 2024 року залізничний транзит через Брест із перевантаженням у Малашевичах на польському боці, до яких прокладена широка колія, досягнув 25 мільярдів євро на рік.
Але самопроголошений лідер Білорусі вирішив, однак, не здаватися — принаймні на словах. Олександр Лукашенко, якого викликали «на килим» китайські товариші, назвав закриття кордону Польщі з Білоруссю ворожим політичним кроком стосовно Китаю, з яким Білорусь нібито не має нічого спільного. Слухаючи цього пояснення в Палаці Незалежності в Мінську, Лі Сі мав непроникний вираз обличчя і не проявляв жодних емоцій. Лукашенко, тим часом, гримів:
«Останніми днями в ЗМІ з’явилося багато натяків, особливо у зв’язку з вашим візитом до Білорусі, на тему наших відносин з Польщею і закриття кордону між Білоруссю та Польщею. Я розумію, що це, найімовірніше, ворожий крок з боку поляків — політичний, ймовірно, іміджевий, як вважають поляки, стосовно Китайської Народної Республіки. Але зовсім не економічний. Тому що така імперія як Китай легко може впоратися з цією проблемою. Але тема, попри все, актуальна», — сказав.
Він пояснив Лі Сі, що нібито не йдеться про Білорусь, і пообіцяв поділитися з ним конфіденційною інформацією на цю тему. «Я хотів би порозмовляти з вами приватно, якщо ви не проти, після нашої зустрічі і поділитися нашими даними стосовно цього питання. Що ж, Польща відіграє роль своєрідної передової ланки на користь інших держав», — додав він.
Після зустрічі в Камінному залі Лукашенко запросив високопоставленого китайського гостя до свого кабінету «щоб обговорити питання, які не підлягають публічному розголошенню», — як пізніше написало його пресбюро. Китайська сторона після цієї зустрічі не оприлюднила жодної заяви.
Лі Сі очолює Центральну комісію контролю дисципліни Комуністичної партії Китаю (CCDI), головний антикорупційний та наглядовий орган КПК. Він є членом Постійного комітету Політбюро ЦК КПК, найвищого органу політичної влади в Китаї. Але попри все — це не ранг міністра закордонних справ, який у цій же справі нещодавно відвідав Польщу. Щоб вплинути на Лукашенка, до Мінська відправили чиновника, відповідального за партійну дисципліну, що, мабуть, свідчить про характер двосторонніх відносин між Китаєм і Білоруссю.
Телеграм-канал МЗС Білорусі — неофіційний під назвою «Голос МЗС» — майже синхронно звинуватив Польщу в шантажуванні Китаю на вимогу Вашингтона. Там написано, що Польща словесно демонструє дружбу з Китаєм, але «веде подвійну гру», застосовуючи вимагання. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський нібито неприховано шантажує Пекін, стверджуючи, що кордон відкриють лише після того, як Китай «допоможе» у «вжитті заходів проти білоруських провокацій». Що це за провокації — у дописі не згадано.
У білоруському МЗС переконані, що Варшава діє за наказом «іноземних кураторів», для яких послаблення зв’язків між ЄС і Китаєм — стратегічна мета. Звісно, замовником такої поведінки начебто є ворожий до Китаю Вашингтон – ось така совєтська риторика, яку «воскресили» у часи «холодної війни».
Але вдавання оптимізму не надто допомагає Білорусі — адже через закритий кордон вона чимало втрачає, зрештою, щодня. Не лише Білоруська залізниця, а й «Бєларуськалій» (виробник добрив, англ. Belaruskali) зазнає величезних збитків через закриття кордону з Польщею. Опозиційний вебсайт «Спільнота білоруських залізничників» (який публікує повідомлення від нинішніх працівників білоруської залізниці) нещодавно оцінив їх розмір. Кожен залізничний контейнерний склад перевозить понад сто контейнерів. Білоруська залізниця заробляла на цьому транзиті приблизно 15% транспортних витрат. Як оцінюють працівники галузі, лише до кінця вересня її збитки становитимуть щонайменше 40 мільйонів доларів.
Закриття кордону з боку Польщі вплинуло, як написано вище, на прибутки великого білоруського експортера калійних добрив — «Бєларуськалій». Адже ця компанія використовувала порожні досі контейнери, які поверталися з Європи після доставлення туди товару, щоб транспортувати добрива до Китаю. А тепер цих порожніх контейнерів немає — і треба їх у Росії орендувати або купити — за значно вищими цінами. Якщо Польща найближчим часом не відкриє кордону, проблеми поглиблюватимуться — Білорусь втратить довгострокові транзитні контракти, які будуть перенаправлені на інші маршрути.
Окрім цих явних втрат, від закриття кордону постраждали також таємні інтереси режимного бізнесу. Адже саме перед закриттям кордону з Білорусі до Малашевичів заїхав контейнер, який під час перевірки рентгенівським сканером польські митники визнали підозрілим. Формально він їхав з Китаю до Бельгії. Після детального огляду в ньому виявлено нелегальні цигарки з білоруськими акцизними позначеннями. Вони були приховані серед товарів з інтернет-крамниці та легальних посилок. Загалом виявлено понад 23 тисячі пачок білоруських тютюнових виробів. Найімовірніше, вони не приїхали до Польщі з Китаю. Ринкова вартість знахідки перевищувала 400 тисяч злотих — і це був лише один контейнер.
Наскільки влада в Мінську податлива до китайського дисциплінування, дізнаємося вже незабаром. Заради безпеки в нашому регіоні було б краще, якби впливи Пекіна переважили ці московські впливи, які призвели до проведення на польсько-білоруському кордоні гібридної агресії з використанням нелегальних мігрантів, що триває вже кілька років. Отже, ми маємо шанс пересвідчитися, хто насправді роздає карти в Мінську — Москва чи Пекін.
З Білорусі для Польського радіо — Ян Кшиштоф Міхаляк