Фаворитом виборів є партія «Дія і солідарність» (PAS), яка перебуває при владі з 2021 року, і яку очолює президентка Мая Санду. Проблема у тому, що жодне з опитувань не показує, що ця партія має шанси на самостійне формування уряду. Доведеться створювати коаліцію, але тут PAS не має потенційних партнерів, адже протягом років свого правління Мая Санду подбала про те, щоб мати монополію серед проєвропейського електорату.
Натомість численна група умовно проросійська або така, що виступає за «нейтралітет» Молдови. Серед них — «Патріотичний блок», у якому двоє колишніх президентів — соціаліст Ігор Додон і комуніст Володимир Воронін. Є також блок «Альтернатива», до якого входять колишній кандидат на минулорічних президентських виборах, конкурент Маї Санду Александр Стояногло, а також мер Кишинева Іон Чебан — колишній член комуністичної партії.
Аналітик Центру східних досліджень Каміль Калус підкреслює, що це одні з найважливіших виборів в історії Молдови:
«Велике значення цих парламентських виборів виникає перед усім з контексту, в якому вони відбуваються. Молдова ніколи не була так близько до своєї мети — вступу до Європейського Союзу. І у нинішнього уряду, і минулих — принаймні декларативно. Молдова з 2022 року є кандидатом вступу до ЄС.
У 2024 почався процес переговорів, у другій половині жовтня закінчиться так званий скринінг: порівняння молдовських законів щодо відповідності до законів Європейського союзу. Це важлива частина переговорного процесу. Молдова зараз в дуже важливому моменті свого існування, в моменті геополітики. Те, що відбувається на цих виборах, вирішить її майбутнє і приналежність до блоку політичних сил на європейському континенті».
Цю думку підтверджують і співрозмовники з Кишинева. Томаш Горбовський, який багато років очолює представництво польського Фонду міжнародної солідарності, сказав, що зараз Молдова має історичний, реальний шанс на інтеграцію з Європейським Союзом. Молдовани можуть обрати продовження цього шляху або відмовитися від нього.
«Я б не сказав, що це вибір в бік Росії, тому що навіть ті партії, які називаються проросійськими, не пропонують об’єднання з євразійським союзом чи щось в цьому стилі. Таких наративів зараз немає. Це, скоріше поняття «поміж», дехто це називає симетризмом. Досі Молдова знаходиться в невизначеній зоні.
Правляча партія PAS мала важкий контекст для керування країною. Спочатку пандемія, потім повномасштабна війна в Україні, яка супроводжувалася енергетичною кризою. Якщо на це подивитися об’єктивно, то дуже багато речей могли бути керованими краще. Зрозуміло також, що суспільство хотіло б змін.
Але маємо пам’ятати про те, що це єдина партія, яка однозначно виступає за європейську інтеграцію. Тому зараз є певного роду дилема — чи потрібна зараз зміна з погляду на те, що правляча партія не виконала певного роду, що мала виконати? Зараз історичний вибір, чи закриваємо очі на деякі речі, які могли б бути зроблені краще, і використаємо шанс історичного моменту, в якому зараз знаходиться Молдова».
Денис Дерменжі, директор кишинівської інформаційної агенції IPN, додає, що парламентські вибори в Молдові набагато важливіші, ніж президентські. Проросійський парламент зможе повністю паралізувати дії проєвропейської президентки Маї Санду.
«Молдова — це парламентська республіка, і якщо одна зі сторін, тобто парламентські сили, матиме контроль над більшістю, це означає, що саме вона керує державою. Ризик приходу до влади проросійських сил може не просто зупинити, а навіть анулювати всі кроки, зроблені до цього часу. А це були зусилля не лише теперішньої влади, але й усіх молдован. Саме вони торік обрали проєвропейський курс розвитку, і саме вони вважають, що Молдова гідна бути частиною Європейського Союзу. До того ж уже третина молдован перебуває в Євросоюзі, і це ті люди, які безпосередньо відчули, що означає спільнота, які її цінності, які переваги, коли ти є частиною ЄС».
Співрозмовник Польського радіо для України має на увазі понад мільйон молдован, які працюють у країнах Євросоюзу. Багато з них також мають паспорти держав ЄС, насамперед Румунії. З тривогою на події в Молдові дивляться й українці. Ось думка Андрія Куркова, українського письменника, який приїхав на літературний фестиваль до Молдови.
«Якщо Європейський Союз програє в Молдові, тоді Росія зробить так, аби ця територія стала ворожою до України. Це може бути новий фронт. Сепаратистське Придністров’я може атакувати українську Бессарабію. Важко передбачити всі негативні наслідки, якщо переможуть проросійські сили».
Саме тому влада в Кишиневі вирішила діяти на випередження, часто балансуючи на межі закону. В останній момент змінили адреси деяких виборчих дільниць, де можуть голосувати жителі невизнаного Придністров’я, які здебільшого підтримують євроскептичні угруповання.
Також почалися ремонти мостів на Дністрі, аби ускладнити доступ на території, підконтрольні Кишиневу. Крім того, за кілька днів до виборів було виключено з участі проросійську партію Moldova Mare («Велика Молдова»). Її лідерка Вікторія Фортуна співпрацювала, зокрема, з утікачем-олігархом Іланом Шором, який торік на президентських виборах і європейському референдумі масово підкуповував молдован, аби призвести до поразки Маї Санду. Раніше Центральна виборча комісія країни виключила партію «Серце Молдови» Ірини Влах, яка була частиною проросійського «Патріотичного блоку».
Заступник директора Польського радіо для закордону Пйотр Погожельський