Президент США Дональд Трамп прибув до Ізраїлю та Єгипту для участі у заходах, присвячених підписанню мирної угоди, що має покласти край бойовим діям у Секторі Гази. Цей візит є частиною зусиль Трампа щодо реалізації мирного плану для Гази, який передбачає обмін заручниками, гуманітарну допомогу та виведення ізраїльських військ. Напередодні візиту ізраїльські військові оголосили, що з 10 жовтня у Секторі Газа діє припинення вогню, а війська Ізраїлю були відведені до попередньо встановленої лінії. Наскільки стійким буде це перемир’я, враховуючи відсутність на саміті основних учасників конфлікту – Ізраїлю та ХАМАС, в ефірі Польского радіо 24 аналізував сходознавець з Яґеллонського університету Марцін Кшижановський:
«Це надзвичайно крихка справа, як з огляду на позицію ХАМАС, так і на більш радикальну частину правлячої коаліції Ізраїлю. Сам факт, що вдалося досягти перемир’я, слід вважати дуже позитивним сигналом. Проте залишається питання, чи не відновляться бойові дії одразу після завершення обміну заручниками. Варто нагадати, що це не перше перемир’я за час цієї війни, яка триває вже понад два роки. План Дональда Трампа з 20 пунктів щодо нової Гази є водночас амбітним і досить загальним. Як відомо, диявол криється в деталях», – зазначає Марцін Кшижановський.
ХАМАС не є єдиною проблемною стороною у Газі. Поряд із ним діють інші озброєні формування, наприклад, Палестинський "Ісламський джихад" та "Бригади мучеників Аль-Акси". Вони менш впливові, але їхня присутність ускладнює реалізацію домовленостей. «Мирний процес безпосередньо на них поки що не впливає. Саме тому я досить песимістично оцінюю шанси на успіх перемир’я», – пояснює експерт.
Відповідно до останніх повідомлень, моніторинг припинення вогню у Секторі Газа планується здійснюватися багатонаціональною коаліцією, до складу якої увійдуть близько 200 військових США, війська арабських партнерів, а також європейські поліцейські, які будуть перебувати на контрольно-пропускному пункті Рафах. Міжнародна стабілізаційна сила (ISF) відповідатиме за безпеку в Газі, за демілітаризацією, відновлення території та підготовку нової палестинської поліції, тоді як європейські спостерігачі виконуватимуть роль нейтральних контролерів на кордоні з Єгиптом. За словами Марціна Кшижановського, навіть кілька сотень солдатів із різних країн не зможуть суттєво вплинути на ХАМАС, який продемонстрував стійкість упродовж тривалих бойових дій. На його думку, для цієї організації міжнародні стабілізаційні сили радше виконуватимуть роль своєрідного щита від можливих ізраїльських дій, а не стануть реальним стримувальним чинником.
Зараз ХАМАС домінує у політичному та безпековому житті Сектора Гази. Інші організації мають мінімальний вплив і не можуть замінити його як керівну силу. Палестинська адміністрація, хоч і залучена до процесу перемир’я, втрачає політичну суб’єктність, обмежена Західним берегом і залежна від зовнішньої підтримки. «Якщо Палестинська адміністрація взагалі має якийсь вплив, то він дуже малий через розкол палестинців, що триває майже 20 років. ФАТХ контролює Західний берег, а ХАМАС – Газу, що робить будь-які спроби мирного врегулювання надзвичайно складними», – підсумовує Мрцін Кшижановський. Мирний процес у Газі, який ініціював Трамп, може зазнати серйозних труднощів. Хоча досягнення перемир’я – позитивний сигнал, його стійкість залишається під питанням через фрагментацію палестинських сил і домінування ХАМАС.
PR24/ Вікторія Машталер