Пане Посол, з'явилась новина про те, що Ви підписали ноту, якою передали дозвіл Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, польській стороні, на проведення пошукових робіт в селі Угли Рівненської області. І що цей дозвіл видано у відповідь на запит громадянки Польщі Кароліни Романовської. Українська сторона, за Вашими словами, запрошує представників вже польської сторони до участі у проведенні відповідних робіт на цьому місці. Розкажіть, будь ласка, що означає ця позиція України і чого чекаєте від польської сторони?
Насправді, нічого дивного немає.Триває вже встановлена, я вважаю, рутинна робота робочої групи, яка займається питаннями пошуків і ексгумації. Ми, як обіцяли, після проведення пошукових робіт в селі Юречкова, передали польській стороні черговий дозвіл на проведення пошукових робіт в населеному пункті Угли. Пані Романовська, яка очолює Товариство українсько-польського поєднання, також неодноразово зверталась і до мене особисто, до Інституту національної пам'яті. Ми розуміємо суспільну значимість цього місця поховання і суспільні резонанси. Звичайно, якомога швидше, як тільки змогли, оформили всі відповідні документи. З листом від Міністерства культури і стратегічних комунікацій ми передали цей дозвіл для польської сторони і запрошуємо до узгодження деталей. А потім, я думаю, якраз фірма, яка отримала дозвіл на проведення цих робіт, вона разом з Міністерством культури узгодить деталі з польською стороною, з ІПНом, з Міністерством культури Польщі, узгодять відповідні деталі: коли починати, який час вигідно буде, чи зручно буде виїхати на місце самої трагедії і проводити там передпошукові роботи. Я сподіваюся, які потім перейдуть, звичайно, в ексгумацію залишків тих членів родин, які там загинули під Другої світової війни.
Я хочу нагадати, що Кароліна Романовська, очільниця Товариства польсько-українського примирення, ще 2 вересня минулого року звернулася і до президента України, і до очільників відповідних установ в Україні, із запитом на пошукові роботи та ексгумацію жертв Волинської трагедії. Просила про поховання 18 людей, включно з членами її родини, вбитих в селі Угли на території сучасної Рівненщини. Тобто, понад рік знадобилось, щоб ці дозволи отримати. Що було зроблено польською стороною, українською стороною, чи є якісь проблеми?
Хочу нагадати заяви міністрів закордонних справ 26 листопада минулого року і початок засідання робочої групи від 15 грудня. Якщо ми повертаємося в історію перед цим періодом, то це довга історія, якби спроб знайти порозуміння і узгоджень, яка мала свій початок від знищень українських пам'ятників на території Польщі, які, на жаль, до сьогоднішнього дня, жоден не відновлений.
Зокрема, на горі Монастир? Він відновлений, але не так, як просила українська сторона?
Ні, не зроблено того, що мало бути зроблено, як було по двосторонній угоді. Це питання залишається відкритим, і це, звичайно, ми обговорюємо з польською стороною, чекаємо дій відповідних з польського боку, але зараз ми концентруємося на іншому. Ми зараз йдемо по тих місцях, які обидві сторони обмінялися після початку діяльності робочої групи, і будемо діяти по плану, який узгоджений співголовами робочих групи.Тобто, можна, звичайно, багато питань задавати, чому так довго, я на кожне з них маю пояснення, але я б не хотів зараз входити в обговорення тих питань, які існували до 15 грудня 2025 року.
На зараз це паритетна співпраця?
Ні, ми не ставимо жодних паритетів. Ми по черзі видаємо, тому що з польського боку запит зроблено на більше, ніж 14 місць, там по-різному рахують, з нашого боку на три. Нам поступово треба проводити ці роботи відповідно до узгоджених принципів і засад. Саме головне, що є відкритість сторін, що ми видаємо ці дозволи поступово, і треба розуміти, що проводити пошуково-ексгумаційні роботи у всіх місцях зразу не вийде, оскільки ні в польської, ні в українською стороною не вистачить ресурсу. І це прекрасно розуміє польська сторона.
Я неодноразово говорив з представниками тієї групи, яка визначена до проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України. Є абсолютно чітке розуміння, що все має робитися поступово, оскільки є процедури, з одного боку.
З іншого, є певний час на видачу документів, дозволів, що з нашого, що з польського боку, так і фізична можливість провести ті чи інші роботи. Кожна праця має свій формальний вимір, тобто мають бути оформлені відповідні документи. І, з другого боку, фізичні праці на місцях тривають також визначений термін. Вони можуть проводитися за відповідних погодних умов, вони мають і обсяг, і можливості. І от за останній рік було проведено пошуково-ексгумаційні роботи в двох місцях. Хоча дозвіл, наприклад, на Пужники був виданий в січні, роботи почалися тільки в квітні. І завершилось похованням у вересні.
Як взагалі можливо проводити пошукові роботи, ексгумацію, під час повномасштабної війни РФ проти України?
Це було прохання польської сторони. Ми пішли на зустріч представникам польської сторони, оскільки питання набувало досить суспільного резонансу, і ми не хотіли демонструвати обмеження пов'язані з військовим часом. Навпаки, якраз з нашого боку було продемонстровано максимальну спроможність співпрацювати, показати, що ми можемо, в який спосіб можемо зробити і досягти конкретних результатів. Були забезпечені відповідні безпекові умови. Були створено відповідні групи, які забезпечували діяльність ексгумаційних груп.
Так є ризик, але польська сторона готова прийняти ці виклики. Ризики взяли під увагу, і відповідним чином було проведено і в умовах інформаційної кампанії чи інформаційної політики, щоб менше людей знало про це. І, з іншого боку, відповідні заходи безпеки були вжитті, які враховують умови військового часу. Тобто, незважаючи на всі виклики, які сьогодні Україна переживає з війною, ми готові до подальшої співпраці. Ми працюватимемо над тим, щоб віддавати дозволи на проведення чергових пошукових та ексгумаційних робіт. І з нашого боку є повна відкритість до такої співпраці.
Що далі? Який наступний пункт, згідно з цією програмою?
Я б не хотів забігати наперед. Хай би це комунікували відповідні посадові особи до компетенції яких належить проведення відповідних робіт. Моя комунікація сьогодні — це узгоджені кроки з відповідними представниками Міністерства культури і Міністерства закордонних справ для того, щоб показати єдину інформаційну лінію, яку ми проводимо в справах, пов'язаних з пошуками і ексгумаціями. Тобто, як буде прийняте чергове рішення, ми відразу поінформуємо.
Попередньо, яка пріоритетність розставлялася, це ми можемо говорити про Гуту Пеняцьку. І ми зараз працюємо над тим, щоб всі документи відповідним чином були опрацьовані. І коли буде дозвіл, так само поінформуємо і польську сторону офіційно, і публічно наші суспільства.
Яким чином, цей історичний контекст зараз впливає на відносини України і Польщі, зважаючи на те, що президент Польщі Кароль Навроцький є фаховим істориком? Тобто, як зараз будуються ці відносини, як Ви це бачите, як український дипломат і чого прагне Україна в цих відносинах?
Українська сторона чітко і відкрито демонструє готовність до співпраці, показуючи на практиці, що ми про те, що домовилися, виконуємо, реалізовуємо і очікуємо такої самої відкритості з польського боку. Я хотів би підкреслити, що польська сторона продемонструвала таку ж відкритість і готовність до співпраці під час проведення пошукових робіт біля населеного пункту Юречкова. Українська експедиційна група перебувала там тиждень і проводила відповідні пошукові роботи.
З польського боку було забезпечено відповідний захист, присутність Інституту національної пам'яті, відповідно, були надані всі дозволи. Тобто, ми бачимо готовність до конструктивної співпраці і сподіваємося також, що результати цієї роботи за цей рік, а вони, я вважаю, позитивні і, певним чином, навіть перевищували очікування. Ми не сподівалися, що в трьох місцях, в двох на території України і одного на території Польщі, будуть проведені успішні пошуково-ексгумаційні роботи, що вони вплинуть і на політичний діалог.
Ми очікуємо президента Кароля Навроцького з візитом до України, де президенти Зеленський і президент Навроцький зможуть предметно обговорити подальші кроки у напрямку взаємодії щодо вирішення цих питань: подальших ексгумацій, щодо історичного діалогу, щодо взаємодії між Інститутами національної пам’яті, а також, що не менш важливо, це взаємодії в сфері безпеки, оборони, посилення нашої обороноздатності, розвиток оборонних технологій, обмін досвідом. І багато інших ключових питань, які стоять на порядку денному між Україною і Польщею.
Хочу запитати Вас про майбутню зустріч президента України Володимира Зеленського і президента Польщі Кароля Навроцького. Чи є вже обумовлені дати? Тому що президенти неодноразово спілкувалися в телефонному режимі? Наскільки я знаю, Кароль Навроцький не був в Україні, так?
Як президент, як глава держави, не був в Україні. Ми працюємо зараз над термінами. Офіційне запрошення було передано польській стороні. Зараз ми працюємо з канцелярією, щоб узгодити конкретні можливі терміни такого візиту, його змістовне наповнення і з чим ми можемо вийти у підсумку, які меседжі ми можемо принести і конкретні досягнення для наших суспільств, для нашої співпраці і для Європи в цілому.
Звичайно, про конкретні дати наперед не повідомляється. Це як з безпекових питань, чи з огляду на ситуацію, яка зараз в Україні через триваючу війну, так і щодо відповідних повноважень, які належать до Офісу Президента України і Канцелярії Президента Республіки Польща. Тому зараз не будемо забігати наперед, а коли прийде до цього час, то, звичайно, громадськість про це дізнається.
Щодо інших тем. Нещодавно в Польщі продовжили арешт українця, якого підозрюють у підриві газопроводу «Північний потік». Як тут діє посольство України, консульства?
Ми, як дипломатична установа, надаємо всі необхідні консульські послуги нашому громадянину і дбаємо повноцінно про захист його прав. Але зазначений громадянин не признається до тих звинувачень, які йому висовують. Більше того, справа набуває досить серйозного політичного окреслення. І з нашого боку, ми будемо робити все можливе, щоб допомогти нашому громадянину, але Україна жодним чином не втручається в процес судовий, ніхто не втручається.
Це третя гілка влади, яка самостійно приймає рішення, базуючись на фактах і слідстві. Тому в даному випадку для нас важливо, щоб польська система судочинства, польська правоохоронна система, повноцінно забезпечила інтереси громадянина України. І відповідний суспільний резонанс також мав, можливо, вплив на прийняття відповідного рішення. Тобто, які рішення, це залежить від суду. Тому що в даному випадку з боку Української держави чи посольства, повторюю, не може вчинюватися жодних дій, які б розглядались як тиск на суд.
Щодо питань безпеки, то цікаво як триває співпраця України і Польщі щодо вивчення українського досвіду, зокрема, знешкодження ворожих дронів?
Хочу сказати, що співпраця йде плідно, успішно, всі задоволені. Деталі, з огляду на безпекові обмеження, розкривати не можу. Єдина інформація, якою я можу поділитися, це те, що на одному з полігонів Польщі, де триває підготовка українських військовослужбовців, є також фахівці, які діляться досвідом і навчають польських партнерів, міжнародних партнерів, досвіду сучасної війни в тому числі в дроновій сфері.
12 жовтня стартувала нова система в'їзду та виїзду з ЄС, яка збирає біометричні дані громадян країн, які не входять до Європейського блоку. І, зрозуміло, що це стосується українців у Польщі. Щоб Ви хотіли сказати співгромадянам, чимало з яких переживають з приводу новації.
Так, запущена система в тестовому режимі на декількох пунктах пропуску. Я спеціально був в Перемишлі, щоб моніторити перебіг подій і те, як це впливає на прикордонно-митний контроль і швидкість його перебігу. Оскільки режим цієї програми тільки починає застосовуватися, то є певні затримки, наприклад, з рухом поїздів, так десь в середньому година-півтори. Є певне подовження часу проходження контролю.
Але це перший раз для тих осіб, які в цьому режимі перетинають кордон. Тобто, здавши біометричні дані, дані громадян записуються в відповідну систему, і другий раз, під час пересікання кордону, вже немає потреби здавати ті самі дані. Тобто, це вже буде створена база даних, за якою можна буде спокійно потім пересікати кордон без жодних обмежень. Це перше.
Друга історія — це те, що у нас є безпосередня співпраця і комунікація між прикордонними службами обох держав, де вони навзаєм інформують одне одного про те, як вона функціонує, в який спосіб реалізуються ці поставлені завдання з боку Європейського Союзу. І тут закликаю наших громадян, при плануванні своїх поїздок, враховувати те, що перетин кордону може бути в незначній мірі, але подовжений в часі. І треба бути готовим спокійно просто дочекатись свої черги, здати біометричні дані і спокійно слідувати до місця призначення.
Станом на 12 жовтня якихось великих проблемних питань з функціонуванням системи не виникало. Поступово ця система буде впроваджуватися також і в інших пунктах пропуску.
Пане Посол, дякую Вам за розмову.
Дякую Вам!