Європа та Україна не можуть повністю відкинути мирний план президента США Дональда Трампа, але тягнутимуть час у надії, що зможуть переконати його чинити тиск на Путіна щодо завершення війни, замість того щоб змушувати Україну до капітуляції, — оцінила телекомпанія Sky News.
«Жахливий», «дивний», «химерний» і «несподіваний» — це деякі з визначень, які використали експерти, коментуючи 28-пунктовий мирний план, узгоджений між Білим домом і Кремлем без участі України та європейських держав, повідомила телекомпанія.
На її думку, цей документ «фактично подає російські вимоги як мирну пропозицію». Як нагадано, уперше їх висунула Москва «на піку вторгнення у 2022 році, перш ніж поразки змусили (Росію) відступити з великої частини української території».
Sky News підкреслила, що ця пропозиція є для президента України Володимира Зеленського неприйнятною, адже означала б передачу агресору частини Донбасу, який українська армія обороняє майже чотири роки і де десятки тисяч військових втратили життя. За словами аналітиків, за нинішніх темпів воєнних дій Росії знадобилося б ще чотири роки, щоб захопити ці території силою.
Редакція зауважила, що мирний план з’явився на столі переговорів у вкрай складний для України момент. Українська влада переживає «найсерйознішу політичну кризу від початку війни» у зв’язку з корупційним скандалом у енергетичному секторі. Одночасно тривають бої за ключове місто Покровськ, а країна та її міста регулярно стають мішенню російських атак дронами та ракетами.
Телекомпанія висунула припущення, що російська та американська сторони «домовилися використати саме цей момент, аби чинити ще більший тиск на президента України».
«Походження цього плану незрозуміле. Чи народився він із надмірної віри президента США Дональда Трампа у власні здібності встановити мир? Існує побоювання, що команда Трампа знайде спосіб дозволити йому повністю вийти з цього конфлікту, звинувативши непоступливість України у провалі своєї дипломатії», — запитує редакція Sky News.
У четвер портал Axios повідомив, що американський проект гарантій безпеки був поданий Україні разом із мирним планом із 28 пунктів. Згідно з планом, Київ, серед іншого, зобов'яжеться не вступати до НАТО (відповідне положення буде включено до конституції України), скоротити чисельність своїх військових сил та поступитися частиною території Росії. Згідно з планом, європейські винищувачі будуть розміщені в Польщі.
Польські експерти побоюються, що запропонований Трампом «мирний план» насправді передбачає капітуляцію України. Деякі з них вважають, що американці намагаються нав'язати мир Києву. Вони зазначають, серед іншого, що Вашингтон повідомив Європу лише постфактум, і що «мирний план» може містити рішення, які не стільки несприятливі для України, скільки можуть означати капітуляцію Києва.
Появу чергового чи нового старого так званого мирного плану в етері Польського радіо 24 коментував доктор Анджей Шабацюк з Люблінського католицького університету та Інституту Центральної Європи. Він звернув увагу, що українська сторона також підтвердила, що її урядовці брали участь у цих переговорах, але:
«Тільки річ у тім, що вони не мали впливу на остаточний вигляд цього документа, тож, коротко кажучи, американці більшою мірою врахували російські аргументи ніж українські. І це викликає занепокоєння, тому що виходить що цей мирний план фактично є таким самим, як попередні російські вимоги. Там ще, наскільки пам’ятаю, є також питання про зняття санкцій і про відповідальність російської сторони, яка теж була подана так, що це дуже важливо, бо просто росіяни зможуть безкарно анексувати велику частину території України, включно з тими територіями, які вони зайняли практично без бою. Плюс, якщо говорити про Херсонську та Запорізьку області, то немає інформації про те, чи Росія змінить свою конституцію, адже відповідно до її конституції ці два регіони вважаються частиною Російської Федерації. Отже, теоретично існує підстава, щоб у майбутньому розпочати «звільнення» цих областей з-під контролю України. І це теж є проблемою, адже вже зараз українська сторона неофіційно говорить, частина експертів і журналістів каже, що це просто розчленування України, що це не лише капітуляція, а й поділ країни. Якщо йдеться про питання російської мови, а передусім про питання православної церкви, тієї, яка досі перебуває в канонічному зв’язку з Московським патріархатом, то це дуже серйозна проблема, адже з 2018 року понад 2000 церков, які належали до Московського патріархату, перейшли до помісної автокефальної церкви, створеної внаслідок томосу 2019 року. І тепер постає питання, чи очікуватиме Росія, що ці церкви просто повернуться під контроль Москви. А ця церква може бути інструментом поширення російської ідеології, «русского мира», і вона також може бути елементом російського впливу. Але йдеться також про розкол українського суспільства, адже надання російській мові статусу державної фактично означало б поляризацію України також і на мовному ґрунті».
Політолог та історик доктор Анджей Щабацюк звернув теж увагу на вкрай важливе питання репарацій та відповідальності Росії та російських солдатів за численні воєнні злочини:
«Це фактично нескінченний список злочинів, які відбуваються щодня. Ракетні удари, атаки дронами по цивільних цілях, знищення пам’яток — близько 150 об’єктів культурної спадщини, надзвичайно важливих для України, знищено від початку повномасштабної агресії Росії. Бібліотеки, книжки — усе це спалюється. Є також питання масових переслідувань цивільного населення на окупованих територіях. Це величезна тема, адже ми навіть до кінця не знаємо, що відбувається з людьми, які перебувають під контролем Російської Федерації. І тепер росіяни очікують, що все це буде їм вибачено. Вони отримають доступ до великих коштів, заморожених на рахунках у Бельгії та інших західних країнах, а санкції будуть зняті. В обмін вони фактично отримають інструменти впливу на Україну плюс частину української території, причому, як уже згадувалося, частину навіть тих територій, які Україна визволила. Тож, на мою думку, з точки зору нинішньої української влади — це катастрофа. Тож це показує, що маємо черговий етап у цих перемовинах передусім американсько-російських, принаймні на цей момент. Але це настільки тривожно, що складається враження: метою може бути просто вихід США з підтримки України. Можливо, йдеться також про пом’якшення санкцій, накладених на Росію. Важко зрозуміти, що стоїть за цією черговою зміною в американській політиці, адже ще кілька днів тому з’являлася інформація, що США готують посилення санкцій, що планують підвищення мит для держав, які підтримують Російську Федерацію, купуючи нафту й природний газ. Ці плани, нібито, розглядалися дуже серйозно, а тепер виявляється, що маємо повний розворот. І вже бачимо певні нервові реакції з боку європейських країн, бо цей план справді катастрофічний. Можна сказати, що, звісно, існує усвідомлення того, що він навряд чи буде реалізований, адже Україна не погодиться на нього — це фактично означало б падіння чинного уряду, тим більше ослабленого після скандалів, які ми спостерігали останніми днями й які дуже сильно вдарили по владі: корупційного скандалу, пов’язаного з енергетичним сектором. Тим не менш, цей наступний удар може стати кінцем правління президента і, можливо він також може завершитися якимось спалахом ненависті з боку суспільства».
А отже, як наголошує експерт, прийняття такого плану означало б зраду очікувань і жертв українського суспільства, що могло б спричинити політичну кризу і різке зростання суспільного обурення. Неможливо пробачити чи забути про тисячі жорстоких злочинів, скоєних проти українців на території України росіянами, продовжує доктор Анджей Шабацюк:
«Європейський Союз та інші міжнародні структури збирали інформацію про воєнні злочини не для того, щоб усе це тепер перекреслити — адже було подано тисячі, десятки тисяч справ щодо компенсацій та переслідування винних у цих злочинах. Це просто немислимо. Але, як на мене, росіяни роблять це навмисно — такі ідеї відповідають старій, ще радянській тактиці, яку застосовували в дипломатії із Заходом: вимагати більше, а раптом удасться щось із цього вибороти. Насправді ми не бачимо жодних поступок. Американська адміністрація натякала, що обидві сторони будуть змушені піти на компроміси. Ми не знаємо всіх 28 пунктів цього плану, але всі оприлюднені пункти — це виключно поступки Україні».
За словами польського політолога, запропонований «мирний план» був би для України катастрофічним, бо передбачає фактичне визнання анексій, поділ країни та подальшу русифікацію окупованих територій. На додаток, Шабацюк нагадав про масштабні репресії та етнічні чистки, які Росія здійснює на захоплених землях, і на надто слабку реакцію Заходу:
«Цей сценарій є вкрай несприятливим не лише для самої України, адже це означає узаконення її розчленування. Йдеться також про те, що Україна мала б визнати принаймні анексію Криму — що є абсолютно немислимим з точки зору України. Щодо Донбасу, то з’являються різні повідомлення, витоки, дивні формулювання, які передбачають певний контроль Росії над цим регіоном. А це фактично означало б повну русифікацію та знищення залишків українського характеру цих територій, силове приєднання їх до Російської Федерації. Ми вже бачимо, що відбувається на окупованих територіях: фактично має місце етнічна чистка. Людей із проукраїнськими поглядами усувають, часто фізично. Є інформація, що ФСБ ходила містами з «розстрільними списками», а люди зникали, потрапляли до в’язниць або взагалі пропадали без сліду. Те саме, найімовірніше, очікує й ті території, які можуть потрапити під контроль Російської Федерації зараз. Це щось, на що Захід, слід зазначити, не реагує достатньо рішуче. Подібних ситуацій в Європі не було з часів Сталіна — коли відбувалася масова, спланована й послідовно проведена етнічна чистка, знищення культури одного народу іншим і блискавична багатовимірна русифікація. Це стосується не лише нав’язування російської мови й пропаганди, а й фізичного знищення будь-яких слідів українського характеру цих земель. Українці опинилися у надзвичайно складній ситуації, адже фронт, як ми бачимо, повільно, але зміщується на користь Російської Федерації».
Підсумовуючи, доктор Анджей Шабацюк зауважив, що Росія пропонує Україні «простий план завершення війни», який є вигідним лише для Москви й фактично веде до роззброєння України та політичного колапсу всередині країни. Він теж пояснює, чому такі умови небезпечні, як вони можуть зруйнувати українську армію, підірвати владу, а також як корупційний скандал і важка ситуація на фронті роблять момент надзвичайно складним для Києва:
«Зараз росіяни просто це використовують — вони пропонують простий план завершення війни. Простий для них, але абсолютно неприйнятний для України. Для України це надзвичайно складне завдання. Але з іншого боку, якщо проаналізувати всі угоди чи перемовини, які Росія вела з Україною або Заходом із 2014 року, — жодної вона не дотрималася. Тому під будь-яким приводом можна знову поновити бойові дії. А якщо Україна значно скоротить свою армію, якщо позбудеться західного озброєння — а там також ішлося про поступове зменшення військової підтримки, — то в ситуації, коли Україна буде роззброєна, без армії, коли частина військових, наприклад, виїде з території країни після скасування воєнного стану (а це теж майже напевно станеться), — це буде фатальний сценарій для України. Але я думаю, що ключові — саме політичні наслідки. Це був би політичний «цунамі», яке змело б чинну владу, уже досить ослаблену корупційним скандалом. А вибори в такий важкий момент війни, ще й узимку, коли є проблеми з постачанням електроенергії, тепла чи води, — це теж величезний виклик. Це все пов’язане з енергетичною кризою і справді дуже важко здійсненне, тому що навіть якщо українці заявили б про готовність до виборів, то як їх логістично провести в умовах, коли Росія атакує, бомбардує, коли постійно лунають повітряні тривоги? Це практично неможливо. Навіть після припинення вогню в будь-який момент може статися зрив домовленостей — і таке вже траплялося не раз. Тож, на мою думку, Україна переживає один із найважчих моментів від початку цієї війни».
Отже Росія, можна сказати руками Сполучених Штатів, намагається нав’язати Україні свій «мирний план», який фактично легітимізує окупацію та ослаблює державу. Він неприйнятний для Києва, і Україна його не прийме. Попри складну ситуацію на фронті, корупційні скандали та енергетичні проблеми, країна вистояла, зберегла армію та підтримку союзників.
Надія в тому, що жоден сценарій Росії не реалізується без участі України — а Україна не поступиться. Сила суспільства, армії й міжнародної підтримки залишає шанс на справедливий і справжній мир.
pr24/ta