У жовтні спеціальний посланник президента США Стівен Віткофф запропонував раднику Володимира Путіна у справах зовнішньої політики Юрію Ушакову спільно розробити мирний договір, який завершить російсько-українську війну. Пізніше Ушаков проконсультував цю пропозицію зі спеціальним представником Путіна у справах міжнародного співробітництва, Кирилом Дмітрієвим, розмірковуючи, наскільки жорстко Кремль повинен наполягати на своїх вимогах. Усе це оприлюднено завдяки записам телефонних розмов чиновників, які опублікував Bloomberg.
Радники вели закулісні переговори стосовно рамок потенційної мирної угоди, а посланник Трампа відкрито давав Кремлю вказівки, як розмовляти з президентом США. «Я зателефонував би лише для того, щоб нагадати, що ви вітаєте президента з цим досягненням, що підтримали це, що поважаєте його як людину миру і щиро радієте результатам його роботи», — каже Віткофф Ушакову, використовуючи момент після успіху угоди на Близькому Сході і вказуючи, на чому варто зробити акцент. У контексті місії, яку доручив йому Білий дім — закінчити «дев’яту війну» менш ніж за рік — такий тон не дивує і є типовою практикою у контактах між радниками світових лідерів.
Проблема в тому, що Віткофф, який погано розуміє Росію і принципи дипломатії (що, до речі, відкрито підтверджував сам Трамп), надто легко і надто просто піддається маніпуляціям. Кремлівські фахівці у сфері активних засобів впливу, мабуть, у захваті фактом, що на одну з ключових посад для безпеки сучасного світу обрано нью-йоркського девелопера. Проте більшим ударом для позиції Віткоффа — позаяк витік інформації зачіпає саме її — є визнання з боку Ушакова і Дмітрієва, що мирний план, який сьогодні є предметом переговорів, потрапив до Вашингтона з Москви. Дмітрієв пропонував передати американцям російський документ «неформально», розраховуючи, що адміністрація Трампа все одно прийме рішення, максимально наближене до російського. І так справді сталося: первинний план з 28 пунктів, хоча й охоплював кілька стратегічних сфер (і в цьому сенсі був разюче непрофесійним), надавав перевагу ключовим російським вимогам — від визнання територіальних здобутків в Україні до втручання в політичне життя держав східного флангу НАТО.
Важко здобути більший подарунок: коли російські війська, які проводять вторгнення, що триває вже майже стільки ж, скільки так звана Велика Вітчизняна війна, на роки застрягли в маловідомих селах Донбасу, США кладуть на стіл план, що обмежує суверенітет держав Центральної та Східної Європи. Про наївність стосовно Росії, яка нібито мала б «відмовитися від агресивної політики», не варто й згадувати.
Розмов, які витекли, також показують перевагу концепції «спеціальних посланників» над традиційною дипломатією. Сам факт витоку в такий момент, коли США ведуть найбільш просунуту спробу закінчити російське вторгнення, що триває вже майже чотири роки, не є випадковим. Надалі немає інформації про те, хто прослуховував радників (з’являються спекуляції про участь України), але є певним, що від оприлюднення записів може виграти традиційний апарат державного секретаря Марко Рубіо. Той самий, чия порада призвела до скасування саміту в Будапешті, який не відбувся, а останнім часом він почав суперництво з Дж. Д. Вансом за спадщину Трампа.
Вишенькою на торті є повідомлення The Insider, згідно з якими одним із пунктів, не внесених до заключної версії 28-пунктного плану, мала бути готовність Росії відмовитися від стратегічного партнерства з Пекіном в обмін на поліпшення відносин з Вашингтоном і вигідні умови угоди. Трампу також нібито пропонували створити «нову християнську коаліцію» проти Китаю. Хоча ця інформація, ймовірно, й перебільшена, вона ще раз підтверджує, що прямування США до нормалізації відносин із Росією випливає не з «русофільства», а зі стратегічних розрахунків. У пошуках партнера — у вигляді ядерної наддержави — задля конкуренції з Пекіном, Вашингтон схильний маргіналізувати інтереси країн меншого калібру.
У реакції на витік інформації Трамп обмежився заявою, що Віткофф «не проросійський», а його завданням є «продавати» ідеї обом сторонам — особливо росіянам, адже саме в цьому напрямку його призначено посланником. Він також оголосив, що оприлюднені записи не вплинуть на хід переговорів, а сам Віткофф поїде до Росії наступного тижня. Применшуючи значення скандалу, президент, найімовірніше, намагатиметься закрити цю тему і дозволить, щоб переговори тривали надалі.
Леон Пінчак, аналітик у справах безпеки та східних питань, Polityka Insight