Публічні заяви Олександра Лукашенка про появу російського ракетного комплексу «Орєшнік» у Білорусі не супроводжувалися жодними конкретними підтвердженнями — ні місцем розгортання, ні кількістю комплексів, ні технічними характеристиками. За оцінкою Гжегожа Кучинського, йдеться насамперед про політичний сигнал і демонстрацію сили, спрямовану на залякування Європи. Розміщення нових систем озброєння вписується у логіку подальшої військової інтеграції Білорусі з Росією та перетворення її території на частину російської воєнної інфраструктури.
Водночас експерт наголошує: з військового погляду «Орєшнік» радше є елементом стратегії тиску, ніж реальною підготовкою до негайного удару. Москва намагається створити атмосферу постійної загрози для Польщі, країн Балтії та всього східного флангу НАТО, поєднуючи жорстку риторику з провокаціями, гібридними діями та нагадуваннями про Калінінградську область і так званий Сувальський коридор.
Олександр Коваленко звертає увагу, що сам проєкт «Орєшніка» виглядає сумнівним із технічного погляду і досі не продемонстрував бойової ефективності. За його словами, ракета не має принципової переваги над наявними російськими системами і не застосовувалася навіть у відповідь на удари по стратегічних об’єктах РФ. Водночас реальна загроза для Європи полягає не в конкретному комплексі, а в готовності Кремля до подальшої ескалації — включно з можливими провокаціями або обмеженими військовими діями поблизу кордонів НАТО.
Повну версію можна послухати на сторінці з подкастами або в аудіозаписі.
Олексій Бурлаков