Засідання «Коаліції рішучих» в Києві 24 лютого 2026 року зафіксувало нові фінансові та безпекові параметри допомоги: 90 мільярдів євро макрофінансової підтримки від ЄС на 2026—2027 роки, посилення української протиповітряної оборони та західні інвестиції в українську енергетику. Зустріч продемонструвала фундаментальне переосмислення ролі України в архітектурі світової безпеки.
Голова Європейської Ради Антоніу Кошта наголосив, що майбутнє континенту сьогодні пишеться саме в Києві, а не в Москві: «Росія не може отримати переваги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато чого на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно і прийняти те, що вона не зможе перемогти в цій війні».
Попри масштабні обіцянки, шлях до їхньої реалізації залишається тернистим через бюрократичні процеси та політичний опір всередині самого Євросоюзу. Голова Комітету Верховної Ради з інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що наразі критично важливо перетворити декларації на конкретні транші, нагадавши, що ця війна триває вже 13-й рік.
«На рівні вже Європейської ради знайдені ті формули, які дозволять почати видавати ці кошти. Але остаточного такого зеленого світла для використання усіх 90 мільярдів на сьогодні в нас іще немає», — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Ситуація на дипломатичному рівні нерозривно пов'язана з реаліями на передовій, де Київ чітко окреслив межі можливих компромісів. Заступник голови Комітету з нацбезпеки Єгор Чернєв пояснив, що Україна готова до припинення вогню по лінії зіткнення, але без визнання окупованих територій російськими та із залишенням права на їхнє дипломатичне повернення.
«Ми ніколи не визнаємо території, які окуповані зараз Російською Федерацією, територією Російської Федерації. Це абсолютно виключено. Ми не підемо на здачу територій, які сьогодні є під контролем України», — заявив Єгор Чернєв.
Така безкомпромісна позиція України стає моральним орієнтиром для Європи, яка, за словами керівника Центру дослідження РФ Володимира Огризка, переживає болісний процес відмови від економічних вигід заради цінностей. Хоча деякі лідери вже бачать у Росії ворога, європейський бізнес подекуди продовжує шукати шляхи для заробітку на агресорі.
«Ці чотири роки, мені здається, довели європейцям, що все таки заробляти з вбивцею, садистом, катом і так далі, ну це щонайменше аморально. Чотири роки тому почався процес перезаснування Європи як Європи, але він ще, на жаль, не закінчився», — зазначив Володимир Огризко.
Підсумки київської зустрічі демонструють готовність світу до рішучих кроків, проте ключовим іспитом стануть наступні засідання в Парижі. Саме там політична воля має трансформуватися у дієві військові та економічні санкції, спроможні змусити Кремль до справжнього миру.
Олександр Савицький