Ескалація на Близькому Сході стрімко вийшла за межі дипломатії й може мати наслідки далеко за межами регіону. Після масштабних авіаударів США та Ізраїлю по Ірану Тегеран відповів ракетними й дроновими атаками по ізраїльських цілях, американських військових базах у регіоні, а також по об’єктах у кількох арабських країнах. Напруження впливає на безпеку судноплавства та загалом на глобальну безпекову ситуацію. Чи є це спробою змінити режим у Тегерані, чи достатньо повітряної кампанії для повалення влади, і як ці події можуть позначитися на війні в Україні — пояснює політолог і військовий історик Кшиштоф Кубяк.
На його думку, нинішній розвиток подій був доволі прогнозованим. «Протягом останніх кількох тижнів я для себе прораховував різні можливі сценарії розвитку подій і вважав досить імовірним саме той варіант, який ми зараз спостерігаємо. Я оцінював його приблизно як сім із десяти», — говорить Кшиштоф Кубяк. Головна причина — політичне значення іранської ядерної програми. «За останні два десятиліття іранський режим зробив ядерну програму — а якщо говорити прямо, то й перспективу створення ядерної зброї — одним із головних символів державного суверенітету». Відмова від неї під тиском США означала б серйозний удар по легітимності влади всередині країни. «Влада в Тегерані фактично сама б себе позбавила легітимності в очах власних прихильників», — зазначає експерт. Саме тому переговори, на його думку, могли бути радше спробою виграти час і стабілізувати ситуацію всередині країни.
Наразі конфлікт розгортається переважно у форматі повітряної кампанії. Чи достатньо цього для зміни режиму? Кшиштоф Кубяк нагадує приклад Лівії: «Там повітряних ударів було достатньо для того, щоб настільки посилити опозиційні сили, що режим Муаммара Каддафі впав». Водночас це не означало стабільності в країні. Щодо Ірану, масштабна наземна операція виглядає малоймовірною. «Я не думаю, що Ізраїль має демографічні та військові ресурси для великої наземної операції проти Ірану. Максимум — це можуть бути окремі дії сил спеціального призначення». Сполучені Штати також навряд чи підуть на масштабну сухопутну війну. «Після досвіду Афганістану та Іраку американське суспільство й політичне керівництво дуже обережно ставляться до великих наземних операцій». Тому, на його переконання, основний акцент залишатиметься на авіаударах, хоча складно передбачити їхню тривалість і інтенсивність.
Окрема тема — іранські дрони, які добре відомі Україні. Виникає питання, чи може український досвід боротьби з ними бути корисним союзникам на Близькому Сході. «Я маю серйозні сумніви, що сторони, які безпосередньо залучені до конфлікту — Ізраїль, США чи Велика Британія — хотіли б додатково ускладнювати політичну ситуацію, офіційно залучаючи українських інструкторів», — вважає Кшиштоф Кубяк. До того ж, за його словами, безпілотники не є найбільшою проблемою. «Значно серйозніший виклик — це балістичні та крилаті ракети, які набагато складніше перехоплювати».
Іран завдає ударів не лише по американських чи ізраїльських цілях, а й по союзниках США в регіоні. Однак експерт не вважає це класичною асиметричною відповіддю. «Я б радше розглядав це як відносно слабку конвенційну відповідь. Основна ціль цих ударів — передусім американські військові бази». Елемент асиметрії, на його думку, можна побачити лише в потенційних спробах дестабілізувати окремі країни регіону через внутрішні релігійні чи політичні протиріччя.
Для України події на Близькому Сході можуть мати прямі наслідки. «Потенційний крах режиму в Тегерані може мати значний вплив на ситуацію в Україні», — наголошує Кшиштоф Кубяк. Росія імпортує з Ірану не лише безпілотники, а й значні обсяги артилерійських боєприпасів. «Якби відбулося припинення постачання боєприпасів з Ірану до Росії, це без сумніву позитивно вплинуло б на ситуацію на українсько-російському фронті».
Водночас очікувати, що США найближчим часом передадуть Україні далекобійні ракети типу Tomahawk, не варто. «Я вважаю, що наразі Сполучені Штати не передаватимуть Україні ракети цього класу», — говорить експерт. «Поки остаточно не з’ясується ситуація в Ірані, ці ракети можуть знадобитися самим американцям».
Чи є нинішні події сигналом для Володимира Путіна? «З одного боку, це сигнал для різного роду диктаторів: ніде ви не безпечні», — підсумовує Кшиштоф Кубяк. Водночас у ключовому для України напрямку — самій війні з Росією — принципово нових рішучих кроків з боку США поки що не видно.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
11:30 KUBIAK_2026_03_03.mp3 Чи впаде режим у Тегерані та як це змінить ситуацію для України і світу?
Володимир Гарматюк