Парламентські вибори в Угорщині відбудуться вже 12 квітня. Це голосування може бути дуже важливими для Європейського Союзу, адже останні опитування показують, що Віктор Орбан може втратити владу. Найновіші опитування дають опозиційній партії «Тиса» навіть понад 50% голосів — у деяких 51%. Водночас правляча партія «Фідеш» має 38–39%. Хоча останніми днями ця доволі відчутна різниця трохи зменшується і до дня виборів, ймовірно, скоротиться ще більше.
Члени консервативної партії «Тиса», яку очолює Петер Мадяр, постійно запевняють, що мають шанс на перемогу, але пам’ятають і про певний виборчий механізм: при одномандатних округах і виборчій системі, написаній Орбаном — частково під Орбана — ця перевага має бути більшою, щоб «Тиса» могла говорити про здобуття влади.
Безумовно, на результати впливатиме дезінформація та діпфейки, про які зараз багато говорять. Йдеться, зокрема, про діпфейк-відео, на якому зображено Петера Мадяра, який їде автомобілем і запитує Урсулу фон дер Ляєн, чи має повернути ліворуч до Брюсселя, чи їхати прямо до Угорщини, а потім сам відповідає: «Не хвилюйся, Урсуло, я завжди обираю ліву сторону». Це натякає, що він буде на службі у Брюсселя.
Орбан також має явну перевагу, коли йдеться про медійний ринок. Оцінюється, що він контролює 78% медіаринку в Угорщині, що дозволяє йому вільно формувати наратив про те, що на цьому голосуванні угорці мають обрати між ці Європейським Союзом, який нібито втягує Угорщину у війну в Україні, та миром, за який, мовляв, виступає Віктор Орбан.
Однак партія «Тиса», не маючи доступу до таких традиційних медіа, все ж має великі шанси на перемогу — і лідер опозиції Петер Мадяр постійно це підкреслює. Саме про це Беата Пломецька та Мацєй Соколовський запитали у євродепутата Золтана Тара, який є близьким соратником Петера Мадяра.
Вибори в Угорщині за визначенням не є чесними. На жаль, спосіб, у який сконструйовано угорське виборче законодавство, а також те, як нинішній уряд, нинішній режим підготував виборчий процес, не є справедливими. Сам процес не є чесним, правила не є чесними і спосіб проведення виборів також не є чесним. Тому я з цілковитою впевненістю можу сказати, що це нечесні вибори. Це вибори, якими маніпулюють. Немає рівних умов для всіх. Ми стаємо жертвами цього, але це не має значення, тому що ми абсолютно впевнені у своїй правоті й робимо все можливе, щоб перемогти навіть за таких обставин.
Беата Пломецька запитала угорського політика про російське втручання у вибори в Угорщині.
Іноземне втручання? Так, ми вже стикаємося з іноземним втручанням. Так само, як це було під час виборів у Румунії та Молдові. Російське втручання вже помітне і зараз навіть посилюється. Ми маємо певні докази того, що агенти прибувають до Угорщини або вже перебувають у країні, щоб безпосередньо втручатися у виборчий процес. Тому ми не сумніваємося, що вже маємо справу з іноземним втручанням. У цьому контексті для нас тим більше очевидно, що Угорщина повинна залишатися частиною Європейського Союзу.
Попри це Золтан Тар вважає, що Орбан у разі поразки передасть владу мирним шляхом.
Думаю, йому буде дуже важко уявити себе в опозиції. Однак мені не здається, що він має інший вихід, окрім як мирно відійти від влади. І я вірю, що якщо йому справді важливе благо країни та людей, він навіть не розглядатиме інші сценарії. Тож ми очікуємо мирної передачі влади після виборів і оголошення результатів.
Про перебіг угорської виборчої кампанії журналісти також запитали доктора Домініка Хея — політолога, який багато років досліджує Угорщину і написав книгу «Угорщина наново».
Ця виборча кампанія суттєво відрізняється від попередніх — передусім тим, що Віктор Орбан справді відчуває загрозу. І це добре видно. Прем’єр уже не виступає лише у закритих залах, а почав їздити різними населеними пунктами. Цього він майже не робив під час виборів 2022 року та 2018. Раніше зазвичай усе виглядало так: приблизно за місяць до виборів уже було зрозуміло, що партія «Фідеш» переможе, і особливої потреби активно вести кампанію фактично не було — перемога мала відбутися сама собою. Тепер ситуація інша. У виборах бере участь партія «Тиса».
У наративі влади Європейський Союз і Україна нібито намагаються змінити уряд в Угорщині. Європейський Союз — тим, що не надає коштів, а президент Володимир Зеленський — тим, що після російського обстрілу було зупинено постачання нафти трубопроводом «Дружба». Однак у цій історії вже зовсім не згадується, що причиною стала саме російська атака. Натомість створюється атмосфера фактично воєнного стану. Це постійно з’являється, наприклад, у ЗМІ, де людей лякають навіть можливим початком Третьої світової війни.
Ще один цікавий аспект цих виборів — це вплив Росії. З’явилася інформація про створення мережі агентів російської військової розвідки ГРУ, яка має протестувати угорську систему за моделлю, подібною до тієї, що застосовувалася в Молдові. Йдеться про вплив на громадську думку через соціальні мережі. Цей вплив дуже добре помітний, зокрема через короткі відео, які апелюють до риторики війни — звісно, радше риторичної, ніж реальної. Це короткі повідомлення, які дуже ефективно влучають у цільову аудиторію.
Партія «Тиса», натомість, робить ставку на зовсім інше повідомлення — на консолідацію, громадянський рух «знизу», ідею, що разом громадяни можуть змінити країну тощо. Але такий меседж вимагає дещо більш складного, більш вдумливого сприйняття.
Натомість інший тип повідомлень — набагато простіший: у них стверджується, що якщо переможе «Тиса», то гинутимуть батьки дітей. У таких відео з’являється дитина, звучить твердження, що Будапешт буде бомбардований або що країну чекає бідність. Це дуже короткі, емоційні ролики, спрямовані передусім на людей, які ще не визначилися зі своїм вибором.
Варто також пам’ятати ще про одну річ. Російська військова розвідка ГРУ ще минулого року у своєму звіті писала, що Євросоюз і Україна нібито намагаються змінити угорський уряд — уряд, який називається «патріотичним». Тут, звісно, з’являється партія «Фідеш». Уже тоді Петер Мадяр протестував, заявляючи, що ГРУ втручається у вибори, і попереджав, що такий вплив може відбутися. Тепер, здається, з’явилися докази цього. Йдеться, зокрема, про текст, опублікований у виданні Szabadság. Усе це показує, що коли починається виборча кампанія, нічого насправді не є наперед вирішеним. Громадські настрої і можливість впливати на них можуть змінитися буквально за мить.
Менш ніж за місяць до виборів з’являтиметься дедалі більше таких публікацій — подкастів і статей про те, що відбувається в Угорщині. Однак журналісти Беата Пломецька та Мацєй Соколовський вирішили сфокусуватися на тому, що сталося б у Брюсселі, якби після 16 років правління Віктор Орбан врешті програв би, зазначає Мацєй Соколовський.
Відносини Будапешта і Брюсселя — дуже напружені. Насправді в Брюсселі, як можна сказати прямо і без дипломатії, очікують змін. Вже багато місяців Брюссель не робить рішучих кроків щодо уряду Віктора Орбана і навіть не вступає з ним у серйозні дискусії. Це видно навіть на самітах ЄС. Фактично це стратегія очікування. Висновки ухвалюються без участі Угорщини — наприклад, ті, що стосуються України або бюджету. Якщо відбудеться зміна влади, тоді розмову почнуть знову.
Ніхто вже не намагається переконати Віктора Орбана у переговорах підтримати якусь позитивну для ЄС позицію, погоджується Беата Пломецька. При цьому вона зазначає, що кілька важливих рішень залишаються заблокованими.
Орбан блокує 20-й пакет санкцій проти Росії, а також блокує європейську позику для України на суму 90 мільярдів євро.
Однак всі вже певною мірою звикли до цього блокування. Це інструмент, яким Віктор Орбан користується доволі часто — можливо, навіть занадто часто порівняно з іншими країнами ЄС. Беата Пломецька прямо називає це шантажем.
Віктор Орбан уже давно шантажує Європейський Союз. І або ЄС поступається цьому шантажу — наприклад, викреслюючи чергових російських олігархів із санкційного списку в обмін на згоду на новий пакет санкцій — або ж, як це було донедавна, Євросоюз намагався якось пояснювати Орбану свою позицію.
Треба, однак, віддати йому належне: усі попередні 19 пакетів санкцій він зрештою схвалив. Хоча переговори інколи затягувалися, і він намагався щось отримати для себе, але зрештою одностайність завжди досягалася — і за участі Орбана.
Про те, як відносини на лінії Брюссель-Будапешт могли б виглядати у випадку зміни влади в Угорщині, говорить Золтан Тар.
Європейський Союз — це організація, членом якої ми є. Ми хочемо залишатися в ній і користуватися її перевагами. Однак ці вибори ми повинні виграти самі. Ми повинні боротися за власну свободу і власний успіх. Тому ми в жодному разі не просимо Європейський Союз або Європейський парламент про якусь підтримку. Однак сподіваємося, що в майбутньому станемо конструктивним партнером у ЄС і відійдемо від політики нинішнього режиму.
Ми, звичайно, повинні представляти інтереси угорського народу. Однак ми переконані, що цього можна досягти, співпрацюючи з іншими народами, а не діючи всупереч усьому системному порядку, як це робить нинішній режим в Угорщині. Ми віримо, що через діалог можна досягти результатів — і це наша мета. Ми хочемо бути вірними як нашому народові, так і організації, до якої належимо.
Про цю стратегію говорить і політолог Домінік Хей.
Позиція партії «Тиси» щодо України та членства України в ЄС супроводжувалася документом, підписаним Манфредом Вебером — головою Європейської народної партії. Сам Вебер також став мішенню антикампанії «Фідеш» на вулицях Будапешта. Документ передбачає, що позиція «Тиси» — яка виступає проти прискореної процедури вступу України до ЄС — буде врахована. Саме тому «Тиса» часто не бере участі у багатьох важливих голосуваннях у Європейському парламенті — наприклад, тих, що з польської точки зору мають велике значення. Або ж голосує так само, як «Фідеш». Наприклад, під час останнього голосування щодо позики для України на суму 90 мільярдів євро «Тиса» проголосувала так само, як «Фідеш» — тобто проти. Представники «Тиси» пояснюють це тим, що не хочуть бути втягнутими в чітко проєвропейський, а отже, з їхньої точки зору, антисувереністський політичний табір.
Втім, тут є певний парадокс. З одного боку, вони уникають голосувань і риторично дистанціюються від Європейського Союзу. Однак з іншого — і Петер Мадяр, і Аніта Орбан (яка має стати кандидаткою на посаду міністра закордонних справ Угорщини) наголошують, що кошти ЄС мають бути негайно розблоковані.
Світле майбутнє Угорщини в наративі «Тиси» фактично прямо пов’язується з Європейським Союзом — точніше, з європейськими грошима.
Тож з одного боку вони уникають голосувань, іноді просто витягують картку реєстрації, а якщо подивитися протоколи — видно, що в наступному голосуванні вони вже брали участь. Фактично маємо риторичну спробу уникнути прямого асоціювання з Європейським Союзом. Більше того, «Тиса» навіть дозволила Європейській народній партії накласти на себе дисциплінарне покарання — через те, що не взяла участі в одному ключовому голосуванні. Петер Мадяр тоді написав у соціальних мережах, що саме це покарання доводить: вони не служать нікому, крім угорського народу. Тобто вони ніби стоять в опозиції до Брюсселя, але водночас покладають на Європейський Союз величезні надії.
PR/Д.Ю.