Перші теплі весняні дні українці зустріли з полегшенням, позаяк їм вдалося пережити найсуворішу за багато років зиму. Росіяни жорстоко використовували сибірські морози й систематично руйнували українську теплоенергетичну систему. Сотні тисяч людей періодично були позбавлені електроенергії та опалення, не залишилося жодної електростанції, яка не була б пошкоджена, а деякі — наприклад, Дарницька теплоелектроцентраль у передмісті Києва — зупинилися на тривалий час. Весь енергетичний сектор послаблено, й це ускладнило та підвищило витрати на його відновлення перед наступною зимою.
Проте полегшення тривало недовго. Американсько-ізраїльська атака на Іран, що розпочав війну в Перській затоці, яка триває вже майже місяць, принесла Україні нові виклики.
У перші дні конфлікту, коли виявилося, що арабські союзники США, яких Іран атакував у відповідь сотнями «Шахедів», використовують для їх збивання ракети ППО Patriot, Київ запропонував власні ноу-хау, досвід і тактичні рішення, а передусім безпілотники-перехоплювачі. Метою було здобути цінні американські ракети PAC-3 MSE — єдині, які уможливлюють відносно ефективне збивання російських балістичних ракет. Проте нічого не вказує, що цю пропозицію прийнято, а дефіцит цих ракет загрожує Україні нездатністю захистити свою інфраструктуру від атак Росії, а тим більше відновити її до наступної зими. З початком весни атаки не припинилися, а навіть стали більш демонстративними, прикладом чого був останнім часом хоча б обстріл Львова посеред дня. Хоча постачання ракет в Україну відбувається надалі, війна в Ірані вносить більше непевності щодо його безперервності.
Політичним викликом для президента Зеленського є зосередження уваги та ресурсів США на Близькому Сході. Так звані мирні переговори, які інтенсивно ведуться вже майже пів року у різних місцях земної кулі про умови закінчення війни в Європі, перервано. Зустрічі української, американської та російської делегацій уже місяць не відбуваються. На останньому візиті української делегації до Флориди наполягав Київ, але зустріч зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером не дала ніяких конкретних результатів. Президент Трамп — в Україні принаймні суперечлива фігура; його сприймають як глобального палія та де-факто союзника Росії.
Але заодно США — необхідний партнер із погляду дуже важливих для України спроможностей: супутникової розвідки, зв’язку Starlink та можливості закупівлі озброєння за європейські кошти. Ризиком для України був би вихід Вашингтона з переговорів про закінчення війни з Росією, тому що це могло б потягнути за собою припинення цієї підтримки. Наслідком тривалої війни з Іраном також може бути посилення тиску США на Київ, щоб він пристав на невигідні умови домовленості — Трамп може захотіти оголосити про «успіх» перед проміжними виборами до Конгресу в листопаді. Останніми тижнями зростає температура заочного «обміну люб’язностями» між Трампом і Зеленським, а перший із них відмовляє у проведенні зустрічі на саміті. Раніше подібна ситуація відбулася торік у лютому, і завершилася скандалом у Білому домі.
Чим довше США будуть активними на Близькому Сході, тим більше вони можуть визнати, що допомога Росії необхідна. Конфлікт уже призвів до послаблення американських нафтових санкцій, що дозволяє Москві компенсувати втрати з останніх місяців. Bloomberg нещодавно повідомив, що тижневі доходи від експорту нафти зросли до 1,7 млрд доларів і є найвищими від 2022 року. Це також спричинене глобальним зростанням вартості цієї сировини — до понад 100 доларів за барель — через те, що триває блокування Ормузької протоки, ключової глобальної артерії експорту енергетичних ресурсів з регіону у світ.
Дорожчання нафти і газу наповнює російський бюджет, і виснажує український. У перші три тижні війни для українських споживачів ціни на бензин зросли приблизно на 15%, на дизельне паливо — на понад 20%, а на природний газ, який імпортують здебільшого з Угорщини, — аж на понад 50%. Ціни на пальне підвищать витрати на воєнні зусилля — адже більшість танків та бронетранспортерів працює на так званому дизелі, а також витрати бізнесу та громадян — більшість із них має більші або менші електрогенератори, які використовує під час відключень. Нарешті, зростання цін на газ ускладнює Україні наповнення підземних сховищ перед наступною зимою, а також негативно вплине на ціни на імпортні добрива, тобто важливу цінову складову для конкурентоспроможності українського сільського господарства.
Для Росії війна на Близькому Сході — «дар небес», і нехай би вона тривала якнайдовше. Для України — прямо навпаки.
Тадеуш Іванський, керівник відділу Білорусі, України та Молдови в Центрі східних досліджень (OSW), у минулому журналіст Польського радіо для закордону