Російська Федерація на тлі невдач на фронті дедалі частіше вдається до риторики про загрозу завдання ядерного удару в намаганні налякати Захід змінами у своїй ядерній доктрині та випробуваннями нових ракетних систем. Натомість українські військові та експерти стверджують, що це лише шантаж Заходу, а не реальна загроза ядерного апокаліпсису. Росія залишається загрозою в сучасній безпековій архітектурі Європи, але застосування нею ядерної зброї наразі виглядає маловірогідним, як вважають в Україні.
Сучасна російська стратегія ґрунтується на спробі нав’язати світу логіку, де поразка ядерної держави є неможливою за визначенням. Це створює так звану «пропаганду стримування», спрямовану на паралізацію волі західних лідерів. Керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко зазначив, що Москва використовує два ключові міфи: непереможність ядерної держави та страх перед хаотичним розпадом РФ, що нібито призведе до розповсюдження зброї масового знищення.
«Найгірше, що ця логіка спрацьовує, яка була головна формула за часів Байдена, аби не було ескалації. В Європі уособленням такої позиції, мені здається, був федеральний канцлер Шольц, який боявся власної тіні», — підкреслив Володимир Огризко і додав, що нові пункти доктрини про превентивні удари є лише черговим елементом шантажу, під який можна підлаштувати будь-яку подію.
Американські аналітичні центри, зокрема Institute for the Study of War, неодноразово наголошували, що ядерна риторика Кремля є інструментом для стримування західної військової допомоги Україні. Водночас європейські видання, як-от французька Le Monde, звертають увагу на те, що російська агресія зруйнувала саму логіку нерозповсюдження. Це особливо гостро відчувається в Україні, яка до свого добровільного ядерного роззброєння володіла третім за потужністю ядерним арсеналом світу.
Колишній перший заступник командувача 43-ї ракетної армії Микола Філатов нагадав, що вивезення зброї з України сталося під безпрецедентним тиском Москви і Вашингтона. А росіяни намагалися знищити навіть ті зразки озброєння, які не підпадали під жодні міжнародні договори.
«Росіяни добилися того, що 15 лютого почався вивіз ядерної зброї, потім міністерство оборони України зупинило, тому що не було ніякого контролю за знищенням. До 6 травня значно раніше, ніж навіть передбачалося, була вивезена», — сказав Микола Філатов. Він зазначив, що тактичну ядерну зброю Україні варто було залишати за будь-яких умов.
Чи надійний російський ядерний запас? Відповіді на це питання зараз немає, як стверджують українські військові. Російська пропаганда хизується новими розробками на кшталт системи «Орєшнік». Але реальний стан справ може бути значно скромнішим, як вважає генерал-майор запасу ЗСУ Володимир Гаврилов. Він вказав на психологічні та технічні бар'єри, що стримують Кремль.
За його словами, для керівництва РФ, яке вийшло з лав КДБ, будь-яка непередбачуваність є жахом, а впевненості у тому, що старі радянські системи спрацюють штатно, немає. «Вони розглядають ядерну зброю в цій ситуації, суто психологічно, як просто елемент шантажу і тиску на інших. У Росії, особливо за останні 15–20 років, ми бачимо величезну кількість технічних проблем саме на утриманні таких складних систем», — зауважив Володимир Гаврилов.
Окрім стратегічного рівня, Москва регулярно маніпулює темою тактичних ядерних зарядів. Проте сучасний характер бойових дій в Україні, де відсутня масована концентрація військ, робить використання такої зброї недоцільним. Володимир Гаврилов пояснив, що в сучасній технологічній війні війська розосереджені по «сірій зоні», малими групами по 20 і концентрації великих угрупувань немає.
«Лупити по таких групах ядерними боєголовками тактичного рівня — абсолютно ніякої користі не дає. Росіяни навіть про це і не говорять зараз сильно, вони більше лякають нас "Орєшніком", але воно нічого не змінює в сучасній війні», — сказав експерт.
Звітність НАТО та публікації у The New York Times свідчать, що реальна загроза сьогодні зміщується в площину кіберпростору та гібридних атак. Ядерний блеф часто приховує слабкість конвенційних спроможностей. Доктор історичних наук Павло Гай-Нижник вважає, що страх Заходу перед «хаотизацією» російського простору є головною перешкодою для рішучих дій, хоча насправді загроза ядерного тероризму при розпаді РФ сильно перебільшена.
Він нагадав, що, попри погрози відповіді на перетин «червоних ліній», РФ не застосувала ядерні заряди ані після початку обстрілів Силами оборони України Криму і Керченського мосту, ані після заходу українського війська в Курську та Бєлгородську область, ані після ураження українськими дронами критичної енергетичної та військової інфраструктури в глибокому тилу країни-агресора. Це доводить, що ядерні погрози Кремля є блефом.
«Загрозу більше становлять кібератаки, штучний інтелект і пропаганда. Використання політиками, в тому числі і ядерної загрози, — багато хто використовує навіть не на користь Росії, а на власну політичну користь», — заявив Гай-Нижник.
Усвідомлення фіктивності ядерних страхів має стати фундаментом для нової стратегії національної безпеки. Україна має перебрати роль ініціатора діалогу про керований розпад Росії та міжнародний контроль над її дестабілізованими територіями. Павло Гай-Нижник переконаний, що українська влада мусить довести Європі: контрольована трансформація РФ — це шлях до зникнення головної глобальної загрози, а не початок апокаліпсису.
«Слід говорити про контроль над ядерними об'єктами Росії міжнародних місій. Жодні бандити з автоматами нічого не зроблять шахті, де схована ракета. А дезінтеграція РФ лише прискорить трепанацію трупа, доки він не засмердівся і не заразив нас всіх хворобами», — вважає історик.
Фахівці з озброєнь зазначають, що в сучасній війні ядерна зброя втрачає свою міфічну всемогутність. Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак сказав, що зараз світові потрібна масова точність, а не велика руйнівна потужність в одній локації. За його словами, Україна фактично стала такою собі «ядерною зброєю» Європи, оскільки її Сили оборони стримують військову міць Москви і захищають держави цілого континенту без засобів масового знищення.
«Ядерна зброя існує, але зараз вже очевидно, що вона сильно-сильно переоцінена. Україна є тією ядерною зброєю, яка стримує будь-який великий напад на Європу, у тому числі з застосуванням безглуздої, тактичної ядерної зброї», — підсумував Їжак.
Стійкість українських Сил оборони поступово змінює сприйняття російського ядерного шантажу на Заході. Як зазначає британське видання The Economist, здатність України вести конвенційну війну такої інтенсивності доводить, що політична воля та технологічна перевага є сильнішими за застарілі доктрини масового знищення.
Ядерний шантаж залишається ефективним лише доти, доки він спричиняє страх. Сьогодні ж світ дедалі чіткіше усвідомлює: справжній захист Європи тримається не на паперових меморандумах чи «червоних кнопках» Кремля, а на реальній силі українського спротиву, який вже став новим стандартом глобальної безпеки, як зазначили експерти.
Олександр Савицький