Риторика американського президента щодо Ірану залишається суперечливою та непослідовною: одночасно звучать заяви як про можливість жорстких ударів, так і про відсутність конкретних дій. Це створює невизначеність не лише для Близького Сходу, а й для союзників США, які змушені враховувати різні сценарії розвитку подій. Такий підхід також пов’язаний із внутрішньополітичною ситуацією у США, де тема зовнішньої політики використовується як елемент передвиборчої боротьби.
Паралельно із цим змінюється і стратегічний фокус Вашингтона — від Європи до інших регіонів, що може вплинути на баланс безпеки. Війна з Іраном розглядається як спосіб вирішити окремі питання на Близькому Сході та звільнити ресурси для інших напрямків. Водночас для Європи це означає необхідність посилювати власну оборонну спроможність і готуватися до ситуації, коли підтримка США може стати менш передбачуваною або більш вибірковою.
Послухати можна в аудіозапису в додатку або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков