Результати парламентських виборів в Угорщині можуть стати одним із тих моментів, що змінюють політичну логіку не лише окремої країни, а й усього регіону. Після шістнадцяти років правління Віктор Орбан найбільшу підтримку, понад 53%, здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Правлячий «Фідес» отримав 38,5%, а права партія «Наша Батьківщина» — 5,83%, подолавши п’ятивідсотковий бар’єр.
Ці вибори стали рекордними як за явкою, майже 80%, так і за кількістю голосів, відданих за переможця. «Тиса» набрала понад три мільйони голосів за національними списками — абсолютний максимум для угорського виборчого процесу. Такий результат дає команді Мадяра не лише можливість сформувати уряд, а й отримати конституційну більшість, відкриваючи шлях до глибоких змін у державній системі.
Майбутній прем’єр Мадяр уже окреслив новий підхід до зовнішньої політики. За його словами, Будапешт співпрацюватиме як із західними партнерами, так і з глобальними гравцями, керуючись передусім національними інтересами.
«Я зобов’язуюся, що завжди представлятиму інтереси угорського народу у Страсбурзі та Брюсселі, але так само робитиму це в Москві, Берліні, а також у Вашингтоні чи Пекіні. Усюди. Я представлятиму інтереси Угорщини рішуче, але дуже чесно», — заявив Мадяр.
Водночас він підкреслив, що діалог із Росією збережеться, однак без зближення: «Ми будемо розмовляти з Путіним, але не будемо друзями».
Перший закордонний візит на посаді прем’єра Мадяр планує здійснити до Польщі, наголошуючи на важливості відновлення польсько-угорського партнерства. Останніми роками відносини між Варшавою і Будапештом втратили колишню однозначність через різні підходи до Росії та України, попри історичну близькість і співпрацю в межах Вишеградської групи.
У Польщі перемогу «Тиси» сприйняли схвально. Президент Кароль Навроцький привітав Мадяра, наголосивши: «Тисячолітня польсько-угорська дружба має тривати. Вона — понад парламентські вибори… Я співпрацюватиму з кожним лідером, якого оберуть вільні народи, — задля блага Республіки Польща».
Прем’єр-міністр Дональд Туск також не приховував задоволення результатом виборів.
«Я радий, що ця частина Європи показує: ми не приречені на корумповані й авторитарні уряди… Спочатку Варшава, потім Бухарест, Кишинів, тепер Будапешт».
Одним із ключових напрямів нової зовнішньої політики Мадяр називає відновлення співпраці у форматі Вишеградської четвірки. Віце-прем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що це відкриває нові можливості: «Відродження ролі Угорщини в НАТО та Європейському Союзі стане значно простішим… Це надія і для регіону, і для безпеки, і для економічного розвитку».
Суспільна реакція в самій Угорщині була емоційною. У день виборів у містах лунали вигуки «Росіяни — додому! Уперед, Тиса!», а святкування більше нагадувало перемогу в спортивному турнірі. Виборці, втомлені економічними труднощами, корупційними скандалами та міжнародною ізоляцією, підтримали альтернативу.
За словами американіста Кароля Шульца, додатковим чинником могла стати зовнішня підтримка Орбана.
«Таке втручання — доволі грубе… і прямі заклики голосувати за Орбана лише посилили мобілізацію його противників», — зауважив Шульц.
Втім, експерти застерігають від поспішних висновків. Політолог Артур Лорек зазначає: «Йдеться про кінець епохи Орбана, але не можна сказати, що система вже завершилася. Перед новою владою дуже довгий шлях, якщо вона справді захоче її демонтувати».
Система, вибудувана за роки правління Орбана, залишається вкоріненою в державних інституціях, медіа та політичній культурі. Тож головне випробування для Мадяра лише починається.
Для України ці результати можуть означати потенційний зсув. Протягом останніх років Будапешт неодноразово блокував або затягував рішення щодо підтримки Києва. Тепер ситуація може змінитися. Президент Володимир Зеленський уже відреагував на підсумки голосування, висловивши сподівання на новий формат відносин.
Водночас сам Мадяр виступає проти пришвидшеного вступу України до Європейського Союзу, наполягаючи на єдиній процедурі для всіх кандидатів. Остаточний ефект цих виборів стане зрозумілим лише тоді, коли нова влада покаже, наскільки далеко вона готова зайти у зміні курсу країни.
Христина Срібняк