Молдова поступово, але системно виходить із орбіти пострадянського впливу, розриваючи зв’язки зі структурами, пов’язаними з СНД. Президентка Молдови Майя Санду 8 квітня підписала укази про денонсацію договорів СНД. Цей процес є не ситуативним рішенням, а частиною ширшої стратегії — інтеграції до Європейського Союзу, посилення енергетичної незалежності та зменшення ролі Росії в регіоні. На цьому тлі головним викликом залишається питання Придністров’я, яке дедалі більше розглядається не як «заморожений конфлікт», а як проблема, що має шанс на системне вирішення. За словами політтехнолога Руслана Рохова, один із головних факторів, що дозволяє Молдові дистанціюватися від Москви, — це енергетична переорієнтація. Країна активно будує енергетичні зв’язки з Румунією та ЄС, зменшуючи залежність від російських ресурсів.
«Гадаю, що це вже кінець остаточний, по причині того, що Молдова будує активно енергомости з Румунією, навчилася експортувати з "Південного потоку", з Європейського Союзу через Румунію, плюс Україна завжди підставить плече, як зацікавлена сторона, щоб викорінити московський вплив у регіоні», — зазначає Руслан Рохов.
Ще одним важливим чинником є внутрішньополітична стабільність. Відсутність виборів у найближчі роки створює унікальне «вікно можливостей» для реалізації стратегічних реформ і складних політичних рішень.
«Оскільки протягом найближчих 4 років не очікується, здатних істотно змінити політичну конфігурацію, чинна більшість отримує час для втілення своїх ініціатив», — підкреслює експерт і додає, що яскравим елементом нової політики Молдови є також підхід до Придністров’я. В уряді країни цим напрямком опікується віцепрем’єр з питань реінтеграції Валеріу Ківерь, який добре обізнаний із позицією України та специфікою регіону.
За словами Руслана Рохова, вже існує комплексне бачення реінтеграції регіону, представлене на рівні Європейського Союзу. Йдеться і про політичні домовленості, і про фактичну деокупацію з подальшим інкорпоруванням території до складу Молдови. На думку експерта, денонсація угод у межах СНД стала своєрідною «крапкою» в тривалому процесі зменшення впливу Москви на політику Молдови.
«Денонсація угод про участь у СНД — це така жирна крапка в домінуванні Москви у формуванні зовнішньополітичного курсу Молдови. Це спосіб адресно інформувати Кремль, що більше він не зможе впливати на політику Молдови. Це радше символічний жест, але він підкреслює, що епоха цього впливу завершилась», — зазначає експерт.
На його думку, те, що відбувається сьогодні в Молдові та ширше в регіоні, не зводиться до питань безпеки чи зовнішнього тиску, це насамперед про внутрішній суспільний вибір.
«Що думає Москва, тепер уже нікого не хвилює. Вони можуть висловлюватися проти, але, умовно кажучи, це їхня справа. Можуть писати скарги, звертатися до Радбезу й говорити, що їм щось не подобається. Але це вже не про безпекові історії чи вибори. Це про те, що суспільства обрали надію і демократію замість страху та опіки авторитарних еліт. Це передусім про зміну суспільних настроїв і свідомий вибір людей», — каже експерт. Він підкреслює, що цей процес є складним і демократичний вибір не гарантує простого шляху чи відсутності криз. Навпаки він передбачає відповідальність і постійну участь суспільства у формуванні державної політики.
«Звісно будуть і небезпеки, і труднощі. Але демократія — це не про легкий шлях. Це про те, що твій завтрашній день залежить від тебе. І Молдова, Румунія та Угорщина обрали самостійно визначати своє майбутнє», — вважає Руслан Рохов.
Вікторія Машталер