В Україні офіційно оголосили про розробку комплексної стратегії повернення громадян, які виїхали за кордон внаслідок повномасштабної війни. Дефіцит людей сьогодні визнано одним із найгостріших обмежень для економічного відновлення, що змушує державу переглянути саму парадигму взаємодії з мігрантами. Тепер йдеться не про короткострокові кампанії, а про створення цілісної життєвої екосистеми, яка включає безпеку, житлові рішення, прозорі правила бізнесу та високі стандарти праці. Україна вступає в етап, де кожен громадянин за кордоном має розглядатися як потенційний ресурс для інвестицій та передачі знань.
11:51 01EE926A.mp3 Як Україна повертатиме втікачів від війни
Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник вважає, що успіх держави залежить від здатності сприймати повернення як неоднорідний і тривалий процес, а не одноразову подію. На його думку, стратегія має охоплювати не лише тих, хто вже готовий приїхати, а й тих, хто планує жити на дві країни або підтримувати зв’язок дистанційно:
«Тема повернення виходить за межі гуманітарної площини і стає питанням економічної спроможності держави. Політика має працювати і з тими, хто повернувся, і навіть з тими, хто залишиться за кордоном, але не готовий обірвати зв'язок з Україною».
Експерт переконаний, що раціональний вибір мігрантів ґрунтується на цілком конкретних показниках якості життя, без яких жодна комунікаційна кампанія не матиме результату: «Коли людина думає про повернення, вона передусім згадує дуже практичні речі: безпеку, можливість заробляти і якість життя. Наша місія — зробити так, щоб Україна стала місцем, де рішення про повернення виглядає правильним і гарантованим», — підкреслив голова Офісу міграційної політики.
Реалізація цієї амбітної мети потребує конкретних інструментів реінтеграції — соціальну підтримку та освітню адаптацію. Завідувач відділу міграції Інституту демографії Олексій Позняк назвав стратегічно важливим принцип рівності прав усіх громадян, незалежно від того, чи виїжджали вони з країни: «Одним із принципів є те, що не можна надавати пріоритет тим, хто буде повертатися, над тими громадянами, які всю війну прожили в Україні. Але слід забезпечити доступ поверненців до безкоштовних курсів української мови, орієнтаційних курсів та вирішити житлову проблему».
Крім того, науковець нагадав на важливості цифрової взаємодії з діаспорою та залучення професіоналів до проєктів відбудови навіть у дистанційному форматі. «Важливо створити цифрові платформи для дистанційного менторства та експертної участі щодо змоги українським професіоналам за кордоном долучатися до проєктів відбудови чи навчання студентів онлайн. Потрібно також законодавчо закріпити поняття "діаспора", якого наразі немає», — сказав Позняк.
Проте закладення гуманітарного фундаменту буде недостатнім без кардинального перегляду соціальних стандартів та стандартів ринку праці. Один із лідерів Федерації профспілок України Євген Гостюмінський застерігає, що без підвищення гарантій будь-яка стратегія виявиться нестійкою: «Якщо ми будуємо міграційну стратегію навколо політики повернення і при цьому не вирішуємо питання підвищення соціальних стандартів, то по суті це стратегія буде побудована на фундаменті з піску. Підвищення стандартів — це не інструмент повернення, це той базовий мінімум, що має бути».
Профспілковий діяч також наголосив на необхідності диференційованого підходу до мігрантів, особливо тих, кому фізично немає куди повертатися через окупацію чи бойові дії. «Люди повертатимуться не тільки до системи трудового законодавства, вони повертатимуться для того, щоб в Україні жити. Це і питання безпеки, і освіти, і медицини, і судів, які працюють, і влади, якій довіряють», — сказав Гостюмінський.
Паралельно з теоретичними розробками, в Україні вже діють практичні фінансові стимули. Голова правління Фонду соціального страхування на випадок безробіття Наталія Землянська відзначає роль грантів «єРобота», ваучерів на перенавчання та програм компенсації податків для роботодавців. Водночас представники Державної служби праці стверджують, що українці, які звикли до європейських умов, вимагатимуть аналогічного захисту прав і вдома.
Успіх цієї масштабної міграційної стратегії залежатиме й від здатності громад, бізнесу та державних інституцій об’єднатися. Тільки створення умов, за яких повернення додому стане найбільш раціональним і безпечним вибором, дозволить Україні відновити свій людський потенціал і забезпечити сталий розвиток у повоєнний період.
Олександр Савицький