Російська Федерація розгортає на тимчасово окупованих територіях України масштабну неоколоніальну кампанію, скеровану на повне заміщення місцевих еліт та трансформацію регіону за власними імперськими лекалами. Ключові посади в окупаційних адміністраціях захоплюють вихідці з російської глибинки, для яких український Донбас, Запоріжжя та Херсонщина стають кар’єрним полігоном.
Процес заміщення росіянами на загарбаних РФ територіях України супроводжується нав’язуванням комплексу меншовартості місцевому населенню та жорсткою сегрегацією на ринку праці, що, за даними дослідників «Реальної газети», є частиною стратегії демонтажу української ідентичності. Системний аналіз окупаційних структур доводить, що Росія розглядає захоплені землі не як «незалежні утворення», а як ресурсну базу та майданчик для виховання лояльного бюрократичного апарату.
За фасадом російського «визволення» українців ховається класична колоніальна модель, де метрополія диктує умови та призначає своїх наглядачів, фактично позбавляючи регіон залишків суб'єктності. Як сказала шеф-редакторка новин «Реальної газети» Олена Фєтісова, Росія вибудовує специфічну імперську модель, де колонія створюється не за океаном, а безпосередньо на кордоні, використовуючи кадри з різних куточків РФ та навіть трудових мігрантів.
«Ми назвали наше дослідження неоколоніальною політикою, бо Росія колонію собі під боком утворює. Зараз вони привозять з Москви та Пітера визначних діячів, які показують "культуру" неосвіченим місцевим, що є яскравим колоніальним наративом про те, що ви тут повчиться у нас», — сказала Фетісова. Вона повідомила, що окупаційні адміністрації заповнюються не лише росіянами, а й мігрантами зі Середньої Азії, які нещодавно отримали громадянство РФ і це ще більше розмиває соціальну структуру регіону.
Динаміка російських кадрових призначень у маріонеткових «урядах» окупованих українських областей демонструє виразний вектор на витіснення місцевих колаборантів, які виконали свою роль на першому етапі вторгнення. Дослідниця Софія Діхтяренко навела цифри, що підтверджують передання стратегічно важливих напрямків — фінансів та енергетики — під пряме управління кадрових чиновників з РФ.
«Частка росіян в урядах зростає, а частка місцевих стрімко падає, причому росіяни контролюють стратегічно важливі сфери, як-от енергетику та фінанси. Місцевим же залишають соціальні сфери — культуру чи транспорт, які, насправді, багато чого не змінюють у системі управління», — сказала Діхтяренко.
Нерівномірне розшарування окупаційної влади створює внутрішню напругу всередині окупованих РФ українських міст, оскільки приїжджі фахівці отримують значно вищі преференції, ніж місцеве населення. Головний редактор «Реальної газети» Андрій Діхтяренко стверджує, що Москва свідомо прищеплює людям комплекс меншовартості, затираючи регіональну ідентичність на користь примусової «російськості».
«Ситуація, коли росіяни займають верхні рівні будь-яких кар'єрних сходів, створює скляну стелю для місцевих, а різність у заробітній платі та завезення творчих колективів прищеплює традиційний комплекс меншовартості. Зараз донецькість чи луганськість намагаються максимально затирати або висміювати, ставлячись до людей як до окупованих українців, і населення це дуже сильно відчуває», — стверджує Андрій Діхтяренко.
Для стимулювання припливу лояльних кадрів з глибинки Російської Федерації Кремль використовує агресивні фінансові інструменти, обіцяючи лікарям, вчителям та чиновникам захмарні, за російськими мірками, виплати. Олена Фєтісова пояснила, що ці «десанти» фахівців є частиною мілітарної ідеології, де кожен вчитель чи журналіст стає провідником пропаганди у найменших населених пунктах.
«Росіянам пропонують п'ятирічний контракт, 2 мільйони рублів та житло за роботу в окупованих населених пунктах, куди вони їдуть відкривати воєнізовані юнацькі організації. Ми простежили, що частка місцевих в органах влади Луганська зменшилася з 93% до 65%, а в Донецьку — з 74% до 52%, що свідчить про системну неоколонізацію», — сказала Фєтісова.
Найбільш жорстка кадрова селекція та повна відсутність довіри до місцевих спостерігається на, захоплених РФ після 2022 року українських територіях. Тут Москва навіть колаборантами «першої хвилі» воліє призначати кураторів з числа перевірених російських функціонерів: «На новоокупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя частка росіян ще більша, і там абсолютно не довіряють місцевим, навіть колаборантам. Ми бачимо постійну ротацію адміністраторів між областями, де колаборантів намагаються обов'язково з'єднати з вихідцем із Росії для контролю».
Відповідальність за цю масштабну перебудову управління несе безпосередньо адміністрація президента РФ, яка перетворила окуповані українські регіони на такий собі «екстремальний полігон» для майбутніх федеральних міністрів та губернаторів. Андрій Діхтяренко вказує на роль Сергія Кирієнка у формуванні цього пулу управлінців, які проходять перевірку на лояльність у зоні бойових дій.
«Заступник голови АП РФ Сергій Кирієнко використовує окуповані території України як полігон прокачки регіональних менеджерів в екстремальних умовах. Якщо ти впорався на посаді умовного міністра в ДНР чи ЛНР, у тебе з'являються шанси піти на підвищення та стати губернатором в одному з регіонів самої Росії», — стверджує Діхтяренко.
Особливістю цієї циркуляції кадрів є те, що робота в окупаційних структурах стала обов’язковим щаблем у кар’єрній драбині російського чиновника, що прагне високих посад у метрополії. Софія Діхтяренко акцентує на тому, що географія залучених кадрів не має меж — від прикордонних областей до Якутії, а повернення до Росії відбувається зазвичай на керівні ролі.
«Всі прем'єри ДНР, які були після 2022 року, — росіяни, і ті, хто закінчив термін, поїхали назад уже губернаторами власних регіонів. Росіяни за земськими програмами їдуть звідусіль — від Оренбурга до Якутії, і це є чіткою кар'єрною сходинкою в системі російського чиновництва», – сказала дослідниця.
Така політика Кремля є свідченням глибокого та системного планування довготривалої асиміляції захоплених українських земель, де місцеве населення розглядається виключно як об’єкт для маніпуляцій та трудовий ресурс нижчого сорту. Створення «скляної стелі» для місцевих кадрів, залучення фінансово стимульованих спеціалістів із найвіддаленіших куточків РФ та перетворення цілих областей на тренувальний майданчик для бюрократії — це механізми, спрямовані на повне знищення суб’єктності українських окупованих земель, зазначили українські дослідники.
За їхніми словами, російські окупаційні адміністрації остаточно перетворилися на філії федеральних відомств, де для мешканців Донеччини, Луганщини чи Півдня зарезервовані лише другорядні ролі без права голосу. Витіснення ідентичності на користь уніфікованого «російського світу» та тотальний контроль приїжджих менеджерів над стратегічними ресурсами фіксують статус цих територій як безправних колоній Москви, що існують лише для обслуговування імперських амбіцій метрополії.
Слухайте програму у доданому звуковому файлі
Олександр Савицький