Українська Служба

Тиждень. Cигнали Трампа і ядерний театр Лукашенки

24.05.2026 22:00
У США розгортається дискусія щодо майбутньої військової присутності в Європі, а Дональд Трамп надсилає суперечливі сигнали союзникам по НАТО.
Аудіо
  • Тиждень. Сигнали Трампа і ядерний театр Лукашенка
Президент США Дональд ТрампEPA/WILL OLIVER Dostawca: PAP/EPA.

Майбутнє американської військової присутності у Європі — під великим запитанням. Після повідомлень про можливе скорочення ротації військ у Польщі Дональд Трамп заявив про плани направити до країни ще п’ять тисяч американських військових. Утім, експерти застерігають: нинішня політика Вашингтона дедалі більше залежить від особистих рішень самого Трампа.

Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що президент США часто діє інтуїтивно, а не спираючись на позицію державного апарату.

«Трамп демонструє: для нього Європейський Союз — це конкурент. Водночас процес виведення такої кількості військ буде довшим, ніж Дональд Трамп перебуватиме на посаді», — зазначив Магда.

Політолог Віталій Бала також підкреслює непередбачуваність рішень американського президента.

«Трамп може зробити одну заяву сьогодні зранку, в обід — іншу, а ввечері — ще одну», — сказав Бала.

За його словами, у Вашингтоні вже помітний спротив спонтанним рішенням Білого дому, зокрема щодо питань безпеки та військової присутності США в Європі.

Тим часом Росія та Білорусь знову розігрують сценарій ядерної ескалації. На тлі візиту Володимира Путіна до Китаю Мінськ оголосив про нові навчання із застосуванням тактичної ядерної зброї. Москва вкотре повертає у публічний простір риторику про «червоні лінії», ракети та можливу відповідь Заходу.

Експерти вважають, що Кремль намагається одночасно тиснути на Захід, вибивати вигідніші позиції для переговорів і демонструвати, що Росія досі здатна диктувати правила глобальної гри.

Євген Магда переконаний: ядерні навчання Білорусі та візит Путіна до Китаю — це радше паралельні процеси, ніж єдиний сценарій.

«Це вже не перші подібні навчання. Лукашенко грається з уявною ядерною бомбою протягом тривалого часу і, в принципі, ніяк не може зупинитися», — зазначив експерт.

За словами Магди, за три роки після заяв Путіна про можливе розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі так і не з’явилося переконливих доказів її реальної присутності.

«Мені особисто ніколи не траплялися дані розвідки, які б спиралися на результати радіаційної розвідки. А ядерна зброя не може не залишати радіаційного сліду», — наголосив він.

Магда вважає, що НАТО та Україна, ймовірно, мають закриту інформацію щодо реального стану речей, і саме цим пояснюється стримана реакція Заходу.

Уся ця історія — від ядерних навчань у Білорусі до американських суперечок щодо НАТО — демонструє нову реальність світової політики. Кремль дедалі активніше використовує страх як дипломатичний інструмент, Китай отримує стратегічні дивіденди від затяжного конфлікту, а Європа опиняється перед необхідністю самостійно посилювати власну безпеку.

При цьому головна небезпека полягає не лише у самих погрозах, а й у поступовому звиканні світу до них. Те, що ще кілька років тому здавалося неможливим, сьогодні перетворюється на буденність міжнародної політики.

Повну версію програми «Тиждень» слухайте в аудіофайлі.

Лариса Задорожна

Побач більше на цю тему: Білорусь Китай США