Російська Федерація вдосконалює методи гібридного впливу на демократичні інституції країн Європи. В такий спосіб вона перетворює електоральні процеси на поле битви за геополітичне домінування. Аналіз виборчих кампаній свідчить про глибоку трансформацію кремлівської стратегії. Від класичних пропагандистських вкидів Москва перейшла до синхронізованої системи агресії. Тепер кожен інструмент від соціальних мереж до штучного інтелекту працює на роздмухування внутрішніх конфліктів.
Російські спецслужби навчилися використовувати пропагандистський підривний інструментарій залежно від міцності державних інституцій цільової країни. Вони зважають на рівень її економічного розвитку, як сказав керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Володимир Солов’ян. Він зазначив: «Тема України і допомоги Україні використовується як інструмент впливу та критики національного уряду. Також поширеним наративом є переведення обговорення загальноєвропейської безпеки на соціальне навантаження звичайних громадян».
Попри агресивне використання новітніх технологій у пропаганді, європейський виборець демонструє втому від маніпуляцій. Група аналізу гібридних загроз УКМЦ оприлюднила дослідження на прикладах виборчих кампаній в Румунії, Чехії та Угорщині. Ці країни стали об’єктами масштабних російських дезінформаційних операцій. За результатами виборів сталося зміцнення табору прихильників загальноєвропейських цінностей. Цей блок невдовзі може поповнитися Вірменією. Там очікують на перемогу прозахідних сил.
Аналітики довели, що російська пропаганда та дезінформація не завжди сприймається навіть невдоволеними виборцями. В Угорщині правляча партія Фідес роками будувала свою стратегію на звинуваченні України. Але поразка цієї партії стала свідченням неефективності антиукраїнських інформаційних операцій. Подібні методи перестали бути надійним інструментом утримання влади. Вони більше не працюють без реальних позитивних змін у житті людей.
Посол України в Угорщині Федір Шандор так описав електоральний злам у цій державі: «Виборець не є ніколи і не буде глупим, незважаючи на вплив таких виглядів як Тік-Ток. Наші події в Угорщині показали, що ті мери, які спілкувалися з українськими колегами, були щонайменше нейтральними».
Досвід Угорщини довів небезпеку тривалого ігнорування внутрішніх проблем на користь пошуку зовнішніх ворогів. Така політика врешті-решт веде автократів до політичного краху. Проте загальна стратегічна мета Російської Федерації залишається незмінною. Москва прагне максимально ізолювати Україну. Кремль намагається створити навколо неї пасмо недружніх або пасивно-нейтральних держав. Росія активно вчиться на власних помилках. Вона дуже швидко адаптує тактику під конкретні політичні умови кожної держави.
«На прикладі Грузії ми побачили цікаву тактику, де шляхом демократичних виборів до влади приходили політики з антивоєнною риторикою. Грузинський сценарій росіяни пробували повторити у Молдові через активний інформаційний вплив та фінансування», — зазначив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з євроінтеграції України Вадим Галайчук.
Спроба реалізувати грузинський сценарій в Молдові стала справжнім випробуванням для європейської системи безпеки. Попри сотні мільйонів доларів, Кишинів зумів вистояти. Країна розбудувала системну протидію пропаганді та захистила свій вибір. Водночас Москва змінила тактику безпосередньо під час виборів. Вона намагалася не просто привести до влади свого ставленика. Росія хотіла максимально роздробити парламент та делегітимізувати результати голосування в очах суспільства.
Політичний експерт і керівник спільноти WatchDog.MD Валеріу Паша вважає, що Кишиневу вдалося нейтралізувати російські намагання посадити тут свою підконтрольну олігархію: «Сценарій Кирієнко просто провалився дуже жорстко в Молдові, адже люди не повірили у фейки про фальсифікацію виборів діаспорою. Росіяни не змогли через дезінформацію та різні лякалки демотивувати молдован брати участь у голосуванні».
Вибори в Молдові продемонстрували спроможність молодих демократій ефективно захистити себе. Країна впровадила успішні стратегічні комунікації та розбудувала внутрішню стійкість. Саме відчуття єдності між урядом, пресою та громадянами дозволило Молдові витримати потужний російський тиск. Підготовка до цих процесів в умовах агресивної дезінформації розпочалася ще у 2022 році. Тому молдавани тепер можуть пишатися своєю інформаційною самодостатністю, як вважають міжнародні аналітики.
Успішна протидія російській дезінформації вимагає залучення всіх частин суспільства. Успіх полягає у постійних проактивних ініціативах. Не можна лише реагувати на події чи зовнішні атаки. Необхідно тримати інформаційний простір закритим для ворожих спецоперацій. Росіяни попри всі свої зусилля неспроможні запропонувати світові безпечне майбутнє, що зазначила прибула з Естонії голова правління International Practitioners Partnership Network (PractNet) Тііна Ілсен.
На майбутніх виборах в Україні маніпуляція страхом війни вже не спрацює. Через це, як додала Тіна Ілсен, Москва шукатиме нові приводи для збурення українського суспільства. Це створює серйозний ризик появи радикальних політичних проєктів. Вони можуть не бути відверто проросійськими за своєю риторикою. Проте такі сили будуть активно атакувати європейський курс України. Європейська спільнота поступово виробляє імунітет до кремлівської дезінформації. Але боротьба за свідомість виборців лише загострюється, як вважають українські та європейські аналітики.
Олександр Савицький