Рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з військових підрозділів імені героїв УПА, а також заява президента Польщі Кароля Навроцького про можливе позбавлення українського лідера Ордена Білого Орла спричинили новий виток напруження у відносинах між Києвом і Варшавою.
На думку журналіста «Dziennik Gazeta Prawna» Міхала Потоцького, у цій ситуації переплелися історична, внутрішня та зовнішня політика.
Водночас експерт переконаний, що причиною нинішньої кризи є не лише конкретні рішення політиків, а й глибоке нерозуміння того, як поляки та українці сприймають власну історію.
«Тобто, з одного боку в Польщі, немає зрозуміння, що для України ціла історія УПА зводиться тепер передусім до боротьби проти Москви. Під час війни з нею - тільки в іншій формі — кожна історія боротьби з РФ інструментально можна використати для моралі, для підняття патріотичного духу. А з українського боку, немає розуміння того, що з точки зору поляків УПА асоціюється виключно з Волинською різаниною.
Це нерозуміння викликає потім такі емоції. З одного боку, рішення про надання імені героїв УПА в Польщі сприймається як антипольський ворожий жест, хоча ми розуміємо, що таким жестом він не був, тому що там був просто інший контекст. А з іншого боку, ці реакції, гнівні реакції в польському суспільстві, українцями сприймаються як антиукраїнські в принципі. Тепер їм здається, що поляки стали на бік Москви, тому що Путін каже про Бандеру більш-менш те ж саме, що Навроцький. Я читав таке від одного з українських істориків, який, до речі, повинен краще розуміти ці різні перспективи», — зазначив Міхал Потоцький.
За його словами, обидві країни сьогодні переживають складний процес переосмислення власної історії, який проходять і багато інших європейських держав.
Міхал Потоцький наголошує, що суспільства повинні мати мужність критично оцінювати власне минуле.
«Звісно, що зріле суспільство має дійти в один момент до міркування, що, а давайте не будемо знаходити собі героїв, які чинили зло, відверте і однозначне зло. Тобто, українцям, і полякам, і представникам інших народів вистачає справжніх героїв. Чому брати на пам'ятники людей, які допускалися однозначних злочинів?» — сказав журналіст.
Водночас він застерігає від спрощених оцінок і нагадує, що подібні дискусії тривають і всередині Польщі — зокрема щодо постатей, відповідальних за злочини проти білоруського населення після Другої світової війни.
Окрему увагу співрозмовник приділив перспективам європейської інтеграції України. Він підкреслює, що нинішній конфлікт поки що не вплинув на рішення Польщі підтримати відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Водночас історичні суперечки можуть у майбутньому стати інструментом політичного тиску, як це вже траплялося під час переговорів про вступ інших країн.
Одночасно Міхал Потоцький переконаний, що ескалація не відповідає інтересам ані Польщі, ані України.
«Якщо казати про цей конкретний момент, то ми стоїмо на перехресті. Тобто, або підемо на деескалацію, або підемо все ж таки на ескалацію. Якщо підемо на ескалацію, то навіть як сьогодні кажуть польські політики, що ми розділяємо історичні конфлікти з військовою співпрацею, наприклад, тому що розуміємо, що перемога України над Росією є в інтересах Польщі. То все ж таки навіть мотивація до такої співпраці буде нижча, якщо буде конфліктна атмосфера.
Тобто, що я хочу сказати? В спільному інтересі Польщі й України знайти вихід з цієї кризи, який відповідав би і викликам сьогодення, і який був би згідний взагалі з європейським вибором і Польщі, і України, і який був би до прийняття для наших суспільств. Це дуже важко. Я не впевнений, що це взагалі можливо сьогодні, але ми платимо нашим політикам, щоб вони шукали шляхи такого вирішення», — підсумував журналіст.
Повну версію розмови слухайте в аудіоверсії.
Дар'я Юр'єва, Лариса Задорожна