Україна не має реальної альтернативи інтеграції в міжнародні оборонні союзи, а повернення до позаблокового чи нейтрального статусу створило б пряму загрозу її безпеці. Українські дипломати та експерти закликають не плекати ілюзій щодо можливості самостійно гарантувати безпеку держави в майбутньому та наполягають на збереженні курсу на євроатлантичну інтеграцію. Про це говорили учасники дискусії «Моделі безпеки для України в світі, що швидко змінюється: погляд дипломатів», яка відбулася в Києві. Серед учасників — колишній міністр закордонних справ України Вадим Пристайко та голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий.
На думку Вадима Пристайка, світ поступово відходить від принципів міжнародного права, сформованих після Другої світової війни. На їхнє місце, за його словами, приходить модель, у якій дедалі більшу роль відіграють сила, військові можливості держав і боротьба за обмежені ресурси.
Як приклад дипломат навів відносини Китаю та Росії. Пекін, за його оцінкою, поступово посилює свій вплив на російські ресурси та території, однак навряд чи намагатиметься змінити баланс сил із Москвою військовим шляхом.
«Я не думаю, що щодо Росії це відбудеться силовим шляхом. Баланс ядерних сил досі поважається Китаєм і залишається на боці Росії. Проте Китай активно нарощує свої потужності в режимі суворої секретності. З часом це змінить загальний баланс у геополітиці та світовій безпеці. Сила стане дедалі вагомішим фактором у міжнародних відносинах. Міжнародне право розвалиться під тиском боротьби за обмежені ресурси», — сказав дипломат.
Пристайко також порівняв стратегії Китаю та Росії. За його словами, Пекін має довгострокову політичну та ідеологічну мету, яка не залежить від конкретного керівника. Росія ж, на його думку, не має такої стійкої основи.
«Сі Цзіньпін прагне повернути Китаю статус великої серединної імперії. Комуністична партія Китаю продовжить цю справу навіть у разі зміни керівництва. Натомість Росія напала на Україну і втратила все через відсутність ідеологічної основи», — заявив Пристайко.
Окремо учасники дискусії говорили про російське твердження, що причиною повномасштабної війни та попередньої агресії нібито було наближення НАТО до російських кордонів. Валерій Чалий нагадав, що у 2014 році Україна мала позаблоковий статус.
За його словами, після завершення російської агресії Україна має чітко визначити модель власної безпеки. Серед можливих варіантів він назвав колективну самооборону, участь в оборонних союзах та двосторонні безпекові угоди.
«Наразі ми здійснюємо самооборону наодинці, без прямої військової участі інших країн на нашому полі. Існують варіанти колективної самооборони, участі в оборонних союзах або двосторонніх безпекових угод. Можна розглядати угоди зі США або ядерною Великою Британією. Навіть Фінляндія та Швеція відмовилися від нейтрального статусу. Натомість Росія наполягає на нашому роззброєному нейтралітеті», — зазначив Чалий.
Водночас Вадим Пристайко поставив під сумнів ідею, що Україна може гарантувати собі безпеку завдяки власній економічній чи технологічній важливості для світу. Він навів приклади Тайваню, який має стратегічне значення завдяки виробництву напівпровідників, та Північної Кореї, яка спирається на ядерну зброю.
Україна, за його словами, не має аналогічного ресурсу, який автоматично зробив би її безпеку критично важливою для інших держав. Великі поклади корисних копалин, присутність іноземного бізнесу чи вигідне географічне розташування самі по собі не можуть стати гарантією суверенітету.
«Залишається єдиний вихід — стати частиною чогось більшого, ніж ми самі. Нам необхідно вступити до НАТО з багатьох фундаментальних причин», — наголосив Пристайко.
Він закликав українське суспільство також відмовитися від очікування, що західні партнери мають захищати Україну так само, як вони захищають держави-члени НАТО. За його словами, членство в Альянсі потрібне не лише як зовнішня гарантія безпеки, а й як стимул для внутрішньої трансформації держави.
«Нам треба перебудуватися за вимогами, які висуваються до членів НАТО. Перебування в цій родині є єдиною реальною гарантією. Дивно чути дискусії про те, чому НАТО нас не захищає. Ми не є членами цієї родини, тому ніхто не зобов'язаний нас захищати. Варто дякувати партнерам за ту допомогу, яку вони вже надають», — сказав дипломат.
Пристайко нагадав, що держави Балтії та Центральної Європи свого часу обрали членство в НАТО як модель довгострокової безпеки. Серед альтернатив він також назвав статус основного союзника США поза НАТО, який, зокрема, спрощує доступ до американських озброєнь.
Учасники дискусії згадали і про те, як змінювалося ставлення Росії до нейтрального статусу України. За словами дипломатів, до 2014 року Москва не виступала за український нейтралітет. Зокрема, у разі збереження такого статусу перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі не мало б правових підстав. Після незаконної анексії Криму позиція Кремля змінилася, і нейтралітет України став однією з його вимог.
Сьогодні Росія наполягає також на скороченні української армії та відмові від військових союзів. На цьому тлі учасники київської дискусії фактично погодилися: питання майбутньої безпеки України не можна зводити до вибору між нейтралітетом і позаблоковістю. Для них ключовим залишається пошук такої системи колективної оборони, яка могла б забезпечити Україні довгострокові гарантії суверенітету та територіальної цілісності.
Олександр Савицький