Уряд Польщі посилює захист польсько-українських пунктів пропуску. Це означає, зокрема, посилення протиповітряної оборони на сході країни. Таке рішення є наслідком атаки російської армії неподалік від польського кордону. Минулого тижня російський дрон завдав удару поблизу пункту пропуску Ягодин — Дорогуськ.
— Російська Федерація ескалує конфлікт не лише з Україною, але, піднімаючись по щаблях ескалаційної драбини, ескалує конфлікт із державами НАТО, — говорить віцепрем'єр-міністр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш. — Про це свідчать повідомлення спецслужб. Це загроза, яка існує, і вона насамперед проявляється у вигляді провокацій. Ми хочемо, щоб це було дуже чітко і зрозуміло сказано. Провокації так званого гібридного характеру — це, з одного боку, можуть бути акти саботажу, можуть відбуватися провокації, пов'язані з порушенням польського повітряного простору.
Загалом зміцнено шість пунктів пропуску на кордоні в Люблінському та Підкарпатському воєводствах. На прикордонних пунктах на сході країни з'явились нові засоби протиповітряної оборони. Близько тижня тому на пункті пропуску в Дорогуську також були збудовані Hesco-бастіони, тобто мобільні фортифікаційні споруди, що мають на меті забезпечити захист у разі атаки дронів.
— Були розгорнуті додаткові військові підрозділи, введені в дію чергові позиції протиповітряної оборони на прикордонних переходах, а також батареї Patriot ще кілька тижнів тому були розміщені в Люблінському воєводстві, у Мазовецькому воєводстві, — зазначає віцепрем'єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш. Вже давно вони дислокуються в Підкарпатському воєводстві. Вони служать для захисту аеропортів, але радіус дії — тут зі Свідника та з аеропорту в Ясьонці під Жешувом — набагато більший. До цього додаються чергові пари винищувачів, які, як ви бачите з повідомлень, піднімаються в повітря щодня або кілька разів на день. Наші союзники також долучаються — Чехи присутні на східному фланзі НАТО, на території Польщі зі своїми гелікоптерами. Найближчими днями Словаччина поставить радарні системи, які нещодавно закупила. Ми також говоримо про союзницькі місії з боку держав НАТО.
10:40 008825D9.mp3 Польща посилює охорону кордону на сході країни. З виступу міністрів національної оборони та внутрішніх справ й адміністрації Польщі
Прикордонні пункти пропуску на сході країни також переведено в режим підвищеної готовності. Про це повідомив вчора під час брифінгу на пункті пропуску Ягодин — Дорогуськ міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський. Він зазначив, що було створено укриття, а також змінено організацію роботи Прикордонної служби. Усі ці дії, за словами шефа МВСіА, мають на меті забезпечити безпеку працівників прикордонної служби та осіб, які перетинають кордон у разі повторних атак Російської Федерації.
— Від перших годин після інцидентів, які сталися неподалік кордону з Польщею, ми посилили цей район, — заявив міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський. — Пристосування цих переходів, підготовка війська — це фактично зайняло 24 години з моменту прийняття рішення, коли військо тут з'явилося і розмістило свої пости відповідно до рекомендацій, прохань Прикордонної служби. Ще ніколи в історії підпорядкованих формувань Міністерство національної оборони та Міністерство внутрішніх справ і адміністрації не співпрацювали так тісно між собою. Натомість сьогодні вся держава, обидва відомства — МНО та МВСіА — роблять усе, щоб співпрацювати з метою забезпечення безпеки нашої критичної інфраструктури та наших громадян.
Місця для укриття були підготовлені для працівників Прикордонної служби, санітарних служб, а також для осіб, які перетинають польсько-український кордон. На пункті пропуску Ягодин — Дорогуськ загалом передбачено 650 таких місць.
— Здається, що для цього пункту пропуску кількість є достатньою, однак є такі переходи, де ми знаємо, що дуже швидко доведеться встановити модульні укриття, відповідні розпорядження вже видав Люблінський воєвода, — говорить міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський. — Там, де така інфраструктура просто недоступна — в багатьох місцях Польщі роками не будували подібної інфраструктури, — там, де необхідні негайні дії, ми не будемо чекати на масштабні будівельні роботи, а використаємо модульні рішення, які доступні в цій сфері. Гадаю, це перспектива кількох найближчих тижнів, щоб такі місця з'явилися.
— Польська армія використовує досвід України, — зазначає віцепрем'єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш. — Навіть завдяки моїм зусиллям у Польщі було створено Центр аналізу, освіти та стратегії НАТО — Україна. Це єдиний формальний орган між Україною та НАТО, штаб-квартира якого розташована в Бидгощі і який якраз діє для впровадження досвіду з України. До того ж, відколи я став міністром оборони, у Генеральному штабі було створено спеціальний підрозділ, що займається впровадженням досвіду того, що відбувається в Україні, у кожній сфері. Крім того, дронові війська та медичні війська, рішення про створення яких я ухвалив, з'явилися на основі досвіду з України. Ми співпрацюємо з Українською армією щодо обміну досвідом. Навчання у сфері дронів, а також участь Українського війська, яке має величезний досвід, зокрема українських інструкторів, — це те, чого ми, безумовно, прагнемо.
Минулого тижня російська армія атакувала АЗС приблизно за два кілометри від кордону з Польщею. У Люблінському воєводстві через загрозу пролунали сирени. Приблизно через годину тривогу було скасовано. Пізніше медіа описували, як на тривогу відреагували освітні заклади. Деякі директори шкіл просили батьків забрати дітей додому, інші вивели їх на шкільний спортивний майданчик. Міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський заявив, що ці ситуації вказали на необхідність розроблення спеціальних рекомендацій для освітніх закладів. Вони стосуватимуться можливих кризових ситуацій та способів реагування на них.
— Кожна ситуація в кожній школі дуже особлива — тобто школи мають різну специфіку: не всі мають подібну інфраструктуру, підвальні приміщення, деякі не мають таких місць, у деяких навчаються діти з особливими потребами, зокрема з порушеннями опорно-рухового апарату, — вказує Марцін Кервінський. — Тому всі ці аспекти ми хочемо зібрати разом із Міністром національної освіти, надати загальні рекомендації щодо того, як діяти у випадку тривоги. Така інформація — як поводитися у разі тривоги — певною мірою не залежить від будівлі. Однак зрозуміло, що школи мають свою специфіку. Ця специфіка випливає і з того, які діти навчаються в школі, якого вони віку, які є можливості для їх укриття, і все це ми хочемо звести в один документ, щоб не залишалося жодних сумнівів у цьому питанні.
Наслідком тривоги, що пролунала минулого тижня в Люблінському воєводстві, також буде технічна інвентаризація освітніх закладів. Її проведуть працівники Люблінського воєводського управління спільно зі службами.
— Це відбувається для того, щоб надати їм детальні рекомендації щодо того, як там ховатися, чи належно пристосовані приміщення, на якому поверсі, — зазначає воєвода люблінський Кшиштоф Коморський. — Є й такі місця, де значною мірою ці рішення приймали правильно. Звісно, траплялися й помилки, однак варто звернути увагу, що під час останніх інцидентів рішення взагалі не приймали, тож ми раді, що ці компетенції у сфері прийняття рішень розвиваються. Ми поступово адаптуємося до цієї нової реальності.
Також під час брифінгу на пункті пропуску в Дорогуську міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський підкреслив, що цивільна оборона залежить від усіх громадян. У зв’язку з цим він оголосив про низку запланованих просвітницьких заходів, спрямованих на суспільство. Додатково очільник МВСіА заявив, що Польща будує систему цивільної оборони за прикладом скандинавських країн. Вона ґрунтується на співпраці держави та громадян, метою якої є захист усього суспільства під час кризи та війни. Такі країни, як Швеція, Фінляндія та Норвегія, розглядають безпеку як спільне завдання кожного громадянина, а не лише військових. Як заявив очільник МВСіА Марцін Кервінський, до створення такої системи сьогодні прагне Польща.
Підготувала Інна Ясніцька