Варшавський безпековий форум, започаткований у 2014 році Фондом Казимира Пуласького, — це платформа світового масштабу для діалогу високого рівня з питань європейської та трансатлантичної безпеки.
Організатори пишуть: «Об’єднуючи очільників держав і урядів, міністрів, парламентаріїв, високопосадовців ЄС і НАТО, військових лідерів, а також впливових представників бізнесу, медіа, наукових кіл і громадянського суспільства, Варшавський безпековий форум пропонує різнопланові формати взаємодії протягом усього року, прагнучи сформувати спільну відповідь союзників на нагальні виклики у сфері безпеки».
Платформа забезпечує можливість спілкування протягом усього року, але щорічна зустріч у Варшаві з 2014 року стала однією з провідних міжнародних конференцій з питань безпеки; щороку вона збирає понад 3000 учасників, понад 40 урядових делегацій і представників із понад 90 країн світу.
12-13 жовтня Варшава знову стала місцем зустрічі трансатлантичної спільноти, цьогоріч під гаслом: #UnitedWeStand. І разом із Норвегією, країною-партнером WSF 2026.
Враховуючи важливість і масштаб явища, це моя друга передача про цьогорічний форум. Перша була про мету й завдання, про положення звіту, запропонованого для розгляду учасникам форуму. Про них розповів Мацей Даховський із Фонду Казимира Пуласького, запрошую послухати на сторінці нашого радіо або в подкастах. Будуть також передачі про участь представниць і представників України та розмови з ними. Запропоную до вашої уваги також розмову з історикинею та публіцисткою зі світовим ім’ям, яка послідовно й активно боронить інтереси демократії та України.
У день відкриття 12 жовтня до учасників через відеозв’язок приєднався Президент України Володимир Зеленський. Також у заході взяли участь три прем’єр-міністри та генерал Алексус Г. Гринкевич, Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, який уперше публічно представив «Теорію перемоги» Альянсу.
Як зазвичай, щорічна зустріч була дуже насичена подіями, одночасно в кількох локаціях. Ви можете бачити стрімінги й потім передивлятися відео з Варшавської, Чиказької та Брюссельської локацій, а також із Мадридської зали. У менших локаціях також відбуваються закриті зустрічі політиків і експертів.
Тож зрозуміло, що представити повну інформацію про Форум неможливо і, зрештою, немає потреби, бо кожен може обрати в програмі щось цікаве для себе й переглянути запис.
А я пропоную до вашої уваги такий собі скролінг залами форуму, де я записала думки та оцінки польських політиків щодо основної ідеї форуму та місця України в цій ідеї.
Нагадаю, що ця основна ідея насправді охоплює майже 100-сторінковий звіт від представницької групи експертів, із яким ви можете ознайомитися на сторінці Форуму, але для оперування цією ідеєю в реальному часі й для медійного використання було створенj коротку формулу, про яку ще до початку форуму розповів представник Фонду Пуласького доктор Томаш Смура:
«Нашим гаслом цьогоріч є "Разом ми стоїмо, розділені ми падаємо". І в цьому контексті ми хочемо наголосити на важливості відносин між країнами трансатлантичного регіону зі Сполученими Штатами Європи, але також міцних відносин всередині Європи, та їх зміцнення, зміцнення ролі Європейського Союзу як надійного гаранта європейської безпеки, та зміцнення цього так званого європейського стовпа НАТО так, щоби це зміцнення Європи не відбувалося за рахунок міцних трансатлантичних відносин.
Оскільки Норвегія є країною-партнером на цьогорічному форумі, буде сильний контекст для регіональної співпраці в регіоні Балтійського моря між скандинавськими та балтійськими державами, а також Польщею».
Доктор Смура так відповів на запитання, наскільки можна вважати усталеною таку регіональну єдність держав і про те, як він бачить місце України в цьому чи щодо цього об’єднання країн:
«Коли йдеться про цей формат співпраці між скандинавськими, балтійськими та польськими державами, то як на зараз це політична угода. Ці держави, звичайно, висловлюють бажання тіснішої співпраці різним чином.
Це держави, які поділяють схоже сприйняття безпеки. Це держави, які багато витрачають на свої збройні сили або дуже серйозно ставляться до своєї безпеки та оборони. Тож між ними створюється певна природна синергія, природна платформа для співпраці. І, звичайно, на цій основі ми сподіваємося побудувати якусь рамкову основу, формат для сьогоднішньої співпраці в регіоні.
Щодо України в цьому контексті, то Україна, звичайно, також є своєрідним сполучним фактором для цієї співпраці. Усі країни регіону, як відомо, належать до найбільших постачальників допомоги Україні, чи то політичної, чи то військової.
І, звичайно, питання перемоги України в конфлікті з Росією також значною мірою є життєво важливим для цих країн. Тож, звичайно, Україна відіграє надзвичайно важливу роль у всій цій структурі».
Андрюс Кубіліус, Європейський комісар з питань оборони та космосу також люб’язно погодився відповісти на це запитання:
«Україна справді є для нас головним пріоритетом.
І, безумовно, ми не лише підтримуємо Україну — вона також дуже підтримує нас завдяки своєму бойовому досвіду та перевіреній у боях оборонній промисловості. Саме тому для нас надзвичайно важливою є інтеграція України до ЄС загалом і особливо важливою до європейської архітектури безпеки».
На запитання про найважче завдання на сьогодні Андрюс Кубіліус відповів так:
«Найскладніше завдання — це, безумовно, стримування Росії. Щоб стримувати її, ми повинні бути дуже добре підготовлені до оборони Європи та оборони України».
Враховуючи зростання антиукраїнських настроїв у деяких європейських країнах, я запитала Європейського комісара з питань оборони та космосу, як може ЄС підтримати Україну в умовах гібридної чи когнітивної війни, адже ми бачимо, що це справді складне завдання:
«Що ж, насамперед ми повинні чітко усвідомити: майбутнє Європи зараз залежить від успіху України. Ми не повинні дозволяти росіянам маніпулювати нашим мисленням, нашими почуттями й емоціями. Це найважливіше».
Запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах усю передачу з коментарями також Марціна Пшидача, керівника Бюро міжнародної політики Канцелярії Президента, Цезарія Томчика, заступника міністра національної оборони, Кшиштофа Босака, заступника спікера Сейму Республіки Польща та Йошки Фішера, віцеканцлера Німеччини та міністра закордонних справ ФРН(з 1998 по 2005 рік).
Сніжана Чернюк