Вирішальний іспит у війні Росії проти України розгортається просто зараз. Москва знову робить ставку на зимовий період, цинічно атакуючи цивільну енергетику та намагаючись розірвати логістичні ланцюги постачання військової допомоги. На тлі суперечливих сигналів із Вашингтона та тривалих бюджетних дискусій у Європі безпека всього континенту прямо залежить від здатності партнерів негайно забезпечити Збройні Сили України засобами протиповітряної оборони. Про це під час Варшавського безпекового форуму заявили провідні військові посадовці НАТО, представники Польщі та США.
За словами керівника Військового комітету НАТО адмірала Джузеппе Каво Драгоне, який нещодавно повернувся з Києва, ситуація на фронті з оперативного погляду залишається під контролем українського командування, однак наближення холодів створює колосальні ризики.
«З того, що ми зрозуміли під час спілкування з нашими українськими колегами, вирішальним чинником стане наближення зими, — наголосив адмірал Каво Драгоне. — Що ми можемо зробити? Передусім — надати якомога більше ракет-перехоплювачів і систем протиповітряної оборони. Їх ніколи не буває достатньо. Україні потрібно негайно передавати все, що є в наявності: від боєприпасів калібру 20 міліметрів до складніших систем, зокрема PAC-2 і PAC-3».
Головний військовий речник Альянсу підкреслив: якщо партнери допоможуть Україні пройти найближчі чотири-п’ять місяців і пережити цю зиму, у 2027 році це може стати вирішальним чинником для перелому у війні. Росія перетворила зимовий період на повноцінну елемент військової стратегії, яка діє за двома напрямками: масовані удари по цивільній інфраструктурі та спроби блокувати логістичні шляхи на західних кордонах України.
Керівник Бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький відзначив, що падіння України стало б стратегічною поразкою для всього Північноатлантичного альянсу, тому Європа мусить діяти рішуче, навіть якщо це виснажує її власні оборонні ресурси.
«Російська військова пропаганда відкрито заявляє, що Росії потрібна ще одна зима, аби завоювати Україну. І це наш спільний виклик, — підкреслив очільник БНБ Польщі. — Події на польсько-українському кордоні наочно свідчать про те, що Путін прагне порушити ланцюги постачання. Перша мета Кремля — виснажити нашу систему, друга — блокувати логістику. Нам потрібно налагодити найтіснішу співпрацю з оборонною промисловістю й нарощувати виробничі потужності. Якщо Україна вистоїть цієї зими, навесні ми матимемо дещо іншу ситуацію».
Окремою темою дискусій на форумі стала позиція США. Останні рішення Вашингтона, зокрема спеціальні ліцензії щодо російського дизельного пального, викликали занепокоєння в європейських столицях. Старший представник демократів у Комітеті з питань розвідки Палати представників США Джим Гаймс пояснив розбіжності між риторикою Білого дому та позицією американського законодавчого органу:
«Президент займає зовсім іншу позицію, ніж Конгрес і американське суспільство. Його мислення визначає давня одержимість сильними лідерами, звідси й поступливість Путіну. Але така позиція не відповідає поглядам Конгресу. Усі питання, які виносяться на голосування — чи то надання допомоги, чи санкції, — отримують підтримку трьох чвертей депутатів і в Палаті представників, і в Сенаті».
Конгресмен зазначив, що після листопадових виборів до Конгресу ситуація може суттєво змінитися. Якщо демократи повернуть контроль над Палатою представників і Сенатом, це дозволить використовувати бюджетний важіль для тиску на Білий дім.
«Якщо ми отримаємо контроль над бюджетом, президенту доведеться домовлятися з нами про фінансування своїх пріоритетів. І однією з наших головних вимог стане послідовніша та рішучіша політика на підтримку України. У такому разі пакети допомоги просуватимуться не дев'ять місяців, а щонайбільше дев'ять тижнів або навіть дев'ять днів», — підсумував Джим Гаймс.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
Вікторія Машталер