Агресор наважується на напад, коли сподівається на раптовість. Тому НАТО робить ставку на те, щоб завчасно бачити загрозу. Під час Варшавського безпекового форуму верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, представляючи «теорію перемоги» Альянсу, наголосив на розвідувальній перевазі та здатності вчасно виявляти дії противника. Дедалі більше ця спроможність залежить від космосу. Супутникові мережі розвідки, спостереження та швидкісної передачі даних дають змогу ухвалювати рішення швидше. Але хто і як це забезпечить?
Генеральний директор норвезької групи Kongsberg Ейрік Лі вважає, що Європі потрібні власні спроможності у сфері супутникового зв'язку й спостереження, щоб мати резервні угруповання та стійкість їхньої роботи. Водночас він тверезо оцінює можливості окремих країн.
«Я не думаю, що кожна країна може дозволити собі мати власне супутникове угруповання. Але ми можемо створити спільне», — каже Ейрік Лі.
За його словами, Kongsberg могла б постачати супутникові платформи та забезпечувати завантаження даних, а інші учасники використовували б цю інфраструктуру для власних потреб. Таке угруповання важливе і для спостереження, і для визначення цілей, і для морського нагляду. Головне питання для оборонної промисловості: нарощувати потужності лише під гарантоване замовлення чи ризикувати власними коштами наперед? Лі стверджує, що Kongsberg обрала другий шлях.
«Ми не сиділи склавши руки, очікуючи на державні інвестиції чи прямі контракти. Ми оцінили ситуацію загалом і зрозуміли, що для нас дуже важливо долучитися до необхідного нарощування оборонного виробництва в Європі, особливо в Україні. Думаю, цей досвід показує, що саме потрібно робити. І ми й надалі діятимемо в цьому напрямку», — наголошує він.
Європа й НАТО, за оцінкою Ейріка Лі, досягли значного прогресу в ухваленні рішень, а виробництво швидко нарощується. Проте він окремо згадує інновації, які не зводяться лише до технологій і стосуються також підходів до закупівель. Один із головних уроків України, за його словами, у тому, що рішення там ухвалювали дуже швидко. «Саме швидкість ухвалення рішень і стала справді інноваційним рішенням», — зазначає Ейрік Лі та закликає Європу перейняти цей підхід.
Безпека стала справою всього суспільства. Бет Макґрат, керівниця глобального напряму роботи з державним сектором у Deloitte, наголошує: сучасні загрози давно вийшли за межі традиційного поля бою. Йдеться про диверсії, зокрема пошкодження підводних кабелів, а також дезінформаційні кампанії та атаки на критичну інфраструктуру: енергетику, транспорт, продовольчу сферу. Важливо, що суттєва частка цих об'єктів перебуває у власності або під управлінням приватного бізнесу.
«Переконана, зараз є як ніколи багато підстав для значно тіснішої співпраці між бізнесом та державою. Ми говоримо про це роками, якщо не десятиліттями, але ситуація змінилася докорінно: потреба діяти негайно стала гострішою, ніж будь-коли раніше», — каже вона.
Що заважає діяти швидше? За словами Бет Макґрат, на темпи впливають державна політика та регулювання, а бар'єри потрібно максимально усувати. Деякі прискорені процедури вже показали себе добре, зростає й готовність шукати нові моделі фінансування та договірних механізмів.
«Ми не можемо дозволити собі чекати, поки зміниться законодавство та бюрократичні правила», — наголошує вона. На її думку, варто впроваджувати нові механізми, які дадуть чіткі результати значно швидше. Окрему увагу Бет Макґрат приділяє стартапам та малій промисловості. За її словами, за останнє десятиліття інструментів їхньої співпраці з державою суттєво побільшало — як через партнерство з великими виробниками, так і завдяки прямому доступу до державних замовлень.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
Вікторія Машталер