30 жовтня протистояння навколо Конституційного трибуналу Польщі загострилося. Суддя Анна Корвін-Пйотровська оголосила про тимчасове відсторонення голови Трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського. Вона заявила, що перебирає керівництво установою.
Президент Кароль Навроцький назвав це силовим захопленням суду. Він достроково повернувся до Варшави із Сенегалу. Біля будівлі Трибуналу зібралися представники правих та ультраправих сил.
Прем’єр Дональд Туск заявляє, що уряд намагається відновити верховенство права після років політичного впливу на судову систему.
Міжнародна реакція: від Парижа до Москви
Криза навколо Конституційного трибуналу вже вийшла за межі Польщі. У Франції Марін Ле Пен розкритикувала дії польської влади й звинуватила Європейський Союз у мовчанні. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відповів, що Франції не слід втручатися у внутрішню політику Польщі.
Британська The Guardian 2 листопада попередила про ризик посилення націоналістичних сил. Шведська Dagens Nyheter, за повідомленням Polskie Radio, звернула увагу на можливість об’єднання польських ультраправих навколо спільного противника — Дональда Туска.
Реакцію на події в Польщі висловив і колишній президент Росії Дмитро Медведєв, який назвав дії польської влади переворотом. 3 листопада Дональд Туск звинуватив Росію у використанні кризи для розпалювання нестабільності в Польщі.
Політолог Войцех Мосцібродзький з університету ВСБ Меріто в Ґданську вважає, що міжнародна увага до подій у Польщі закономірна. Польща є великим і впливовим гравцем у європейській політиці, тому внутрішні конфлікти країни привертають увагу інших держав.
Особливо показовим експерт вважає інтерес Росії. На його думку, Москва зацікавлена в дестабілізації ситуації в Польщі та інших частинах Західної Європи.
Мосцібродзький також звертає увагу на те, що Росії може бути складно досягти військової перемоги над Україною. Тому, вважає він, Москва намагатиметься послаблювати міжнародну підтримку України іншими способами — зокрема через політичну нестабільність у країнах-союзниках.
Польща, як один із ключових союзників України, також перебуває під прицілом, наголошує політолог.
Польська криза та стабільність Європи
За оцінкою Мосцібродзького, Європа входить у період потенційної політичної нестабільності, яка може супроводжуватися кризою демократичних інституцій у країнах Євросоюзу.
Експерт згадує можливе посилення позицій «Альтернативи для Німеччини» — AfD, а також «Національного об’єднання» Марін Ле Пен. Він стверджує, що ці політичні сили прихильно ставляться до Росії та отримували від неї гроші. Це твердження є оцінкою самого політолога.
На цьому тлі криза в Польщі — країні зі значним політичним потенціалом — може стати ще одним чинником дестабілізації.
Войцех Мосцібродзький також згадує політичні зміни в Угорщині та Сербії. Водночас він застерігає, що зміни влади в цих країнах не обов’язково означають розворот від Росії до Заходу. На його думку, вони можуть бути частиною ширшого протистояння корумпованому популізму.
Чому суперечка навколо Трибуналу важлива для ЄС
Конституційний трибунал Польщі має перевіряти, чи відповідають закони, ухвалені Сеймом, Конституції. Саме тому конфлікт навколо його керівництва стосується не лише політичних партій, а й функціонування державних інституцій.
Суть суперечки — у трактуванні повноважень Сейму та президента. Конституція Польщі передбачає, що суддів Конституційного трибуналу обирає Сейм. Водночас закон визначає процедуру складання присяги перед президентом.
За словами Войцеха Мосцібродзького, президент має прийняти присягу, але не має повноважень вирішувати, кого призначати суддею. Кароль Навроцький присяги нових суддів не прийняв. Після цього обрані Сеймом судді склали її перед нотаріусом, але президент не визнав таку процедуру.
Представники Європейського Союзу наголошують, що Польща повинна забезпечити належне функціонування Конституційного трибуналу.
Від результатів виборів, вважає Войцех Мосцібродзький, залежатимуть і відносини Польщі з керівництвом ЄС. Суперечки щодо верховенства права вже мали для країни конкретні фінансові наслідки: Євросоюз затримував виплати Польщі з фондів відновлення та коштів політики згуртованості через проблеми з незалежністю судової системи.
Питання дотримання правових норм і європейських цінностей знову може стати одним із ключових у відносинах Варшави з Брюсселем.
Вибори 2027 року можуть визначити подальший розвиток кризи
Войцех Мосцібродзький прогнозує подальшу політичну поляризацію в Польщі та фактичне формування двох центрів влади.
На його думку, частина політичного табору, пов’язана з президентом, PiS і «Конфедерацією», не визнаватиме належного статусу нових суддів. У цьому середовищі може утвердитися уявлення про своєрідний «Трибунал у вигнанні». Натомість урядовий табір заявлятиме, що Конституційний трибунал нарешті відновив належну роботу.
Експерт вважає, що вирішальне значення матимуть парламентські вибори 2027 року. Якщо нинішня правляча коаліція збереже владу, зміни в Трибуналі можуть залишитися чинними. Якщо ж владу перебере опозиція, вона, ймовірно, разом із президентським табором спробує скасувати ухвалені рішення.
Протистояння навколо Конституційного трибуналу триває. 3 листопада речник президента Рафал Леськевич заявив, що президентська сторона визнає головою Трибуналу Богдана Свєнчковського, а не Анну Корвін-Пйотровську. Він звинуватив Дональда Туска в незаконному втручанні в роботу установи. Це позиція президентської сторони.
Того ж дня на офіційному сайті Конституційного трибуналу опублікували повідомлення про тимчасову зміну доступу до будівлі. Суддям, які здійснюють повноваження, забезпечили вхід з боку Канцелярії прем’єр-міністра. У повідомленні це пояснили рекомендацією поліції та міркуваннями безпеки суддів, працівників Трибуналу й учасників публічного зібрання біля будівлі.
Раніше, 31 жовтня, Дональд Туск заявляв, що обрані Сеймом судді склали присягу, але президент її не прийняв, а попереднє керівництво Трибуналу не дозволяло їм розпочати роботу. Поліцейські дії біля будівлі прем’єр пояснив необхідністю захистити суддів від нападів.
Криза навколо Конституційного трибуналу залишається предметом гострої суперечки між президентом і урядом. Її наслідки можуть позначитися на внутрішній політиці Польщі, відносинах із Європейським Союзом і ширшій політичній стабільності Європи.
10:38 EUROPEJSKI_MOSCIBRODZKI.mp3 Криза Конституційного трибуналу Польщі: реакція Європи та ризики для підтримки України
Володимир Гарматюк