Америка проголосувала гаманцем. Демократи перед складним випробуванням

Що принесли Сполученим Штатам проміжні вибори; які цінності підтримали американці — у фейлетоні журналістки Польського радіо для закордону Аґнєшки Лащук.

Президент США Дональд Трамп повертається до Білого дому у Вашингтоні, 8 листопада 2026 року

EPA/BONNIE CASH

Демократична партія досягла на проміжних виборах потужної перемоги, якої зовсім нещодавно важко було очікувати. Але про те, чи цей політичний поворот виявиться стійким, а трампізм втратить силу, вирішить не стільки перебіг останніх двох років президентства Дональда Трампа, скільки те, чи демократи доведуть, що вони здатні ефективно відповідати на повсякденні проблеми американців.

Масштаб перемоги здивував навіть оптимістів. Блакитна хвиля гарантувала демократам щонайменше 54 місця в Сенаті та 254 — у Палаті представників, хоча в деяких округах підрахунок голосів ще триває. Отже, партія бере під контроль обидві палати Конгресу. Історія сприяла такому сценарію: партія чинного президента втрачала місця в Палаті представників у 18 із 20 проміжних виборів від 1946 року. Цього разу додатковим обвантаженням для республіканців стала низька підтримка Трампа, яка у жовтні, за середніми даними опитувань CNN, становила лише 34 відсотки.

Однак, за цим виборчим поворотом є щось більше, ніж лише мобілізація ліберального електорату. Вирішальне значення мало те, що зросло розчарування, пов’язане з невиконаною обіцянкою Трампа знизити вартість життя. У післявиборчому опитуванні аж 89 відсотків американців визнали це важливим або вирішальним фактором при виборі кандидата. Особливо гостро економічні проблеми відчувають молоді люди: у 2019–2024 роках реальні ціни на житлові будинки зросли на 30 відсотків, а доходи домогосподарств осіб віком до 40 років зросли лише на 9 відсотків. Фінансовий тиск охоплює і сферу охорони здоров’я — 2025 року американці сплачували вищі внески на медичне страхування, а 26 відсотків дорослих відмовилися від частини медичних послуг через їхню вартість.

До цього треба додати дорожчання пального та енергії, пов’язане, зокрема, з непопулярною війною з Іраном. У вересні інфляція становила 3,7 відсотка, а на початку листопада середня ціна галона бензину перевищувала 4 долари. Тим часом від початку другого терміну Трампа S&P 500, головний індекс акцій найбільших американських компаній, зріс на понад 26 відсотків. Уолл-стріт і Мейн-стріт уже давно живуть у двох різних країнах.

Яскравим прикладом розчарування у республіканцях є Техас, де кандидат Демократичної партії Джеймс Таларіко переміг генерального прокурора Кена Пакстона. Не допомогли ні маніпуляції з межами виборчих округів, ні гроші найзаможніших донорів. Ілон Маск витратив на дії, що підтримують консерваторів, щонайменше 474 мільйони доларів, майже половина з яких потрапила саме до Техасу.

Таларіко вів кампанію, яка виходила за межі традиційного поділу на лівицю і правицю. Її віссю був конфлікт між пересічними американцями та мільярдерами й великими технологічними корпораціями. Кандидат згадував про ціни на продукти харчування, енергію та лікування, обіцяв боротися з корупцією, а свою концепцію політики ґрунтував на християнській етиці. Це важливий сигнал: демократична пропозиція може поєднувати спротив стосовно концентрації багатства із посиланням на цінності спільноти.

Техас також є ареною зростання опору стосовно розвитку штучного інтелекту. Згідно з вересневим опитуванням SSRS, проведеним на замовлення CNN, переважна більшість американців ставиться до розвитку ШІ з більшим побоюванням, ніж надією, і майже половина вважає, що ця технологія негативно впливає на їхнє фінансове становище. Побудова центрів обробки даних збільшує попит на воду та енергію, а місцеві громади дедалі частіше побоюються пов’язаних із цим витрат. Таларіко пропонував, щоб технологічні компанії самі фінансували необхідні інвестиції, а про розміщення таких об’єктів вирішували мешканці. Цей спір показує, що політичне невдоволення стосується вже не лише цін і заробітної плати, а й суспільних наслідків нових технологій.

Зміни видно і в електораті. Латиноамериканські виборці, які 2024 року виразно змістилися на бік республіканців, цього разу значною мірою знову підтримали демократів. Порівняно з президентськими виборами Демократична партія покращила свій результат у цій групі приблизно на 28 відсоткових пунктів. На зміну настроїв могла вплинути і жорстокість імміграційної політики президента. На бік демократів перейшли також наймолодші виборці: згідно з післявиборчими опитуваннями, аж 73 відсотки американців віком 18–29 років підтримали кандидатів цієї партії.

Перемога Демократичної партії на проміжних виборах обмежить Трампу свободу дій у внутрішній політиці та відкриє шлях до можливих розслідувань у Конгресі. Але це не обов’язково призведе до подібної зміни у зовнішній політиці. Частина експертів передбачає, що президент ще сильніше зосередиться на міжнародній арені, шукаючи успіхів, які визначатимуть його президентство. Це може означати подальший тиск на Україну, щоб вона схвалила поступки стосовно Росії.

Отже, перемога демократів не означає, що «трампізм» зникне разом із втратою республіканцями контролю над Конгресом. Трамп зумів перетворити суспільне невдоволення у потужний політичний рух. Сьогодні частина цього гніву обертається проти нього, зокрема через звинувачення в корупції, суперечливі помилування та збагачення президента і його родини. Однак трампізм виник не лише з амбіцій однієї людини. Він був відповіддю на розмивання обіцянки американської мрії — на відчуття, що важка праця перестала гарантувати стабільність і соціальний прогрес.

Якщо демократам вдасться перетворити виборчу хвилю на реальне поліпшення становища домашніх господарств і відповісти на нові суспільні побоювання, ніч із 3 на 4 листопада може виявитися початком чогось тривкішого, ніж черговий поворот політичного маятника. Якщо ж їм це не вдасться, розчарування, яке винесло Трампа до влади, може знову підживити американську правицю.

Аґнєшка Лащук/Польське радіо для закордону

Погляди коментаторів не є поглядами редакції