Українські правозахисники оприлюднили додаткові факти про арешт російськими спецслужбами 10 років тому українських журналістів та громадських діячів в окупованому Криму. Зокрема, тоді у сфабрикованій справі "кримських терористів" були репресовані автори видання "Чорноморська безпека" з дослідницького центру "Номос" Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також військового пенсіонера Володимира Дудку.
Окупаційні суди винесли суворі вироки за сфабрикованими обвинуваченнями в диверсіях та державній зраді. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар нагадав, що Європейський парламент двічі визнавав цих громадян політичними в'язнями у своїх резолюціях, проте визволити їх досі не вдалося: «Це була акція помсти російського режиму за їхню діяльність у рамках центру НОМОС у Севастополі і власне видання журналу «Чорноморська безпека». Десятиліття цих зусиль не принесло свободи нашим колегам».
Правозахисники називають умови утримання українських бранців у російських колоніях критичними. Згідно з правозахисною інформацією, Дмитро Штибліков відбуває покарання у віддаленому регіоні Сибіру, де стикається з постійним тиском і проблемами зі здоров'ям. Олексій Бессарабов зазнав жорстокого поводження під час етапування та страждає на серцеві недуги. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» вимагає негайного звільнення всіх незаконно ув'язнених українських журналістів.
15:50 009262AD.mp3 Кримські журналісти в російському полоні стали символом опору окупації
Голова «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко наголосила на порушенні Росією міжнародного права щодо цивільних осіб. «Для України дуже важливо говорити про те, що всі цивільні громадяни були затримані незаконно, утримуються незаконно, засуджені незаконно».
Практика політичних переслідувань в окупованому Криму згодом поширилася на інші захоплені росіянами регіони України. Російські силові структури використовують однотипні методи фабрикації справ, включно з тортурами та психологічним тиском. Масштаби російських репресій проти українців невпинно поширюються і стають дедалі більш жорстокими, заявила голова правління «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.
«Ми наполягали як українські правозахисники на тому, що ці списки мають бути ширшими, тому що ми бачимо, що людей переслідують із багатьох інших причин, але так само не за злочини, які реально вони скоїли», – заявила Скрипник.
Правозахисні інституції фіксують використання росіянами проти викрадених українців тортур, ненадання медичної допомоги, погрози родичам затриманих та поширення постановочних відеозаписів у підконтрольних медіа. Формулювання обвинувальних вироків часто дублюються між різними справами, а кількість репресованих стає дедалі більшою, поінформувала Ольга Скрипник.
«В нас задокументовано щонайменше 500 людей із Криму, Херсонщини та Запоріжжя, які саме переслідуються з політичних мотивів і саме внаслідок агресії. І справи якраз, якщо взяти наших кримських громадян України, які ув'язнені саме за такими ж самими схожими звинуваченнями, як Дмитро, Володимир і Олексій, то таких справ більше 100 у нас задокументовано», – повідомила правозахисниця.
Десятилітня боротьба за звільнення політичних бранців Кремля демонструє послідовну державну політику Росії, скеровану на знищення будь-яких проявів свободи слова та незалежної журналістики на окупованих територіях. Доля Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова та Володимира Дудки стала символом незламності спротиву українців Криму. Їхнє звільнення з російської неволі залежить від збереження міжнародної уваги до справ бранців Кремля, дипломатичного тиску на російську владу та нових кроків України з повернення всіх цивільних і військових заручників.
Підготував Олександр Савицький