Боротьба у другому турі президентських виборів у Польщі буде запеклою, адже різниця між Рафалом Тшасковським та Каролем Навроцьким невелика. Кандидат від Громадянської коаліції отримав 31,36 відсотка голосів, а кандидат від партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький — 29,54 відсотка.
Польські політологи і соціологи говорять про зсув польської політики вправо, залякування виборців і можливість переходу голосів від одних кандидатів до інших.
Кандидат від громадянської коаліції Рафал Тшасковський переміг першому турі президентських виборів у Польщі.
Кандидат від партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький також проходить до другого туру голосування на другому місці. Далі третє місце посів Славомір Менцен із Конфедерації, четверте – Ґжеґош Браун, п'ятий – результат у Адріана Зандберґа. Далі Шимон Головня і Маґдалена Бєят, Йоанна Синишин, Кшиштоф Становський, Марек Якубяк, Артур Бартошевич, Мацей Мацяк і Марек Вох.
Другий тур президентських виборів відбудеться 1 червня. Боротьба в другому турі буде запекла, адже різниця між Рафалом Тшасковським і Каролем Навроцьким невелика. Кандидат від Громадянської Коаліції отримав за результатами підрахунків 31,36% голосів, а Кароль Навроцький – 29,5%.
І тут розгорнеться боротьба, можливо, за голоси інших кандидатів. Зокрема, політологи говорять про те, що виборці Славоміра Менцена можуть підтримати Кароля Навроцького, однак частина з них може взагалі не піти голосувати, бо їм не подобається жоден із кандидатів. Так, принаймні, вважає професор Бартломєй Біскуп.
Він говорив із Каролем Сурувкою у програмі «Розмова дня» на Першому каналі Польського радіо.
Але чому така разюча різниця між опитуваннями і екзит-полами?
Бартломєй Біскуп говорить, що опитування є відображенням реальності в певний момент. Тобто вони фіксують те, що було раніше, до виборів.
На виборах є лише екзит-поли. Методологія проведення опитувань дуже змінюється, бо одні методи виявляються менш ефективними, деякі більш ефективними. Наразі важко переконати респондентів взагалі брати участь у таких опитуваннях. Консервативні виборці частіше відмовляються відповідати на соцопитуваннях і тому ми маємо таку разючу відмінність, каже експерт.
Чи підуть виборці кандидатів, які не пройшли до другого туру, голосувати за тих, хто пройшов? Наприклад, третина виборців Славоміра Менцена взагалі може не піти на другий тур, бо не підтримують ні одного, ні другого кандидата.
Польські президентські вибори також показали, що так звані основні кандидати не проти використовувати ультраправу риторику, аби привабити на свій бік виборця.
І не тільки, зрештою, в Польщі. Приклади Угорщини, Словаччини, Німеччини чи частково Франції – про це, говорить Малґожата Копка-Пьонтек, директорка Програми європейської та міграційної політики Інституту громадських справ у програмі «Пульс Трійки» на Третьому каналі Польського радіо із Міхалом Матусом: «Ми бачимо, що перейняття гасел екстремістських рухів основними партіями рідко працює на користь основних партій, але дуже часто зміцнює ці праві екстремістські кола. І з одного боку бачимо ситуацію, коли відбувається поворот у бік ультраправих і це спокуса на короткострокову перспективу, бо попереду другий тур президентських виборів».
Однак, наскільки великою є спокуса в кандидатів, все-таки ці погляди крайніх правих взяти на озброєння. Про це говорить Рафал Панковський, соціолог і політолог, професор університету Civitas у Варшаві: «Я вважаю, що безумовно необхідно наголосити, що в нормальній демократії консервативні і праві погляди мають свої місце. Це щось загалом нормальне. Однак проблема починається, коли ми говоримо про те, що ми називаємо крайніми правими. Отже, ідеологія, яка передбачає ворожість до демократії, часто передбачає расизм або крайні форми ксенофобії та націоналізму. І тоді ми можемо говорити про реальну небезпеку. А історія ХХ століття також рясніє дуже різкими прикладами того, що може статися, коли еліти, так званий мейнстрім, граються з вогнем і легітимізують, або, так би мовити, включають ідеологію ультраправих у мейнстрім. Я думаю, ця загроза вже деякий час є дуже актуальною та цілком реальною в нашій країні, в тому числі і в цій кампанії».
Малґожата Копка-Пьонтек в цьому контексті згадує риторику щодо міграційної політики.
«Ми, як політики та громадяни, можемо підтримувати бажання посилити польські кордони, або бажання посилити європейські кордони, але не використовувати мову, яка буде мовою ненависті до тих людей, які вже перебувають у Польщі. Використовуючи гасло, «ми проти нелегальної міграції». Особисто я також проти нелегальної міграції, тому що щось незаконне, незалежно від того, що це за дія, не є бажаним вчинком. Однак прагнення вирішити певні проблеми, реагувати на певні страхи в суспільстві не повинно виглядати як сіяння додаткових установок, що викликають ненависть, яка у свою чергу викликає агресію. Вирішувати проблеми треба артикулюючи ці проблеми, питаючи людей про їхні проблеми, а не кажучи, що ми закриваємо всі кордони, ми зробимо їх жорсткими, і тими, хто тут, доведеться адаптуватися до польських вимог тощо. Це нове явище для суспільства, для політики, для економіки, і нам потрібен час, щоб знову з цим розібратися. Але це не обов'язково має відбуватися одночасно з твердженням, що українці мають пріоритет у черзі до лікарів, бо це неправда».
Повну програму слухайте у доданому файлі:
22:15 USPR_POLSKI WYBORY_PERSZYJ TUR_2025_05_20.mp3 Президентські вибори в Польщі: мова ворожнечі, напруга і тривожні сигнали
Матеріали Третього каналу Польського радіо «Пульс Трійки» із Міхалом Матусом та «Розмова дня» із Каролем Сурувкою опрацював Володимир Гарматюк.