Інститут стратегічного діалогу (Велика Британія) провів дослідження і встановив, що Росія активно втручалися в інформаційне поле Польщі. В першу чергу, це пов'язано із виборами президента РП, другий тур яких відбувся 1 червня. Тема, яку найактивніше намагалася розхитати російська пропаганда, — відносини поляків та українців.
«Що ми виявили? Росія діяла одразу у кількох напрямках, щоб розпалювати негатив до України і до українців у Польщі. Зокрема, в мережі Х виявили мережу фейкових акаунтів, які поширювали контент, створений за допомогою штучного інтелекту. Тобто, це було відео, на яке накладалося аудіо, згенероване штучним інтелектом.
Ці відео, нібито, було створено відомими медійними організаціями. Такими як BBC чи Euronews, тобто, великими європейськими мовниками, яким люди довіряють. Але в цих відео містилися меседжі, які дискредитували українців. Не просто якийсь негатив про них розганяли, а звинувачували українців у Польщі, а також у сусідніх країнах у підготовці терактів», — підкреслює Ольга Токарюк, експертка Інституту стратегічного діалогу.
Мета, яку намагалася досягнути російська пропагандистська машина, — гра на емоціях європейців, поширити відчуття небезпеки, яку, нібито, становлять українці і їх присутність у європейських країнах.
«Це щось нове для російської пропаганди — тема українського тероризму, так званого. Вона не була настільки присутня раніше в інформаційному полі, а зараз бачимо, що Росія посилює дезінформацію, щоб показати українців терористами. Нібито вони становлять загрозу для європейських суспільств, які їх приймають.
Ми не можемо розглядати одну з тактик відірвано від інших. Росія прагне досягти кумулятивного ефекту, впливати на громадську думку у Європі. Якщо люди не бачать ці відео в соцмережі Х, в Тік-Ток чи в Телеграмі, то вони діють іншими способами, в тому числі, завдяки впровадженню своїх агентів в різні інституції, які користуються довірою громадян європейських суспільств. Один з методів — використання популярних чатботів, наприклад, ChatGPT», — додає Ольга Токарюк.
Posłuchaj Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
25:45 ty_07 (online-audio-converter.com).mp3 Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
***
Польща і світ обговорює наслідки результату виборів президента Польщі. Кароль Навроцький — новообраний президент країни. Його підтримувала партія «Право і справедливість».
«Польща поділена. У нас дуже різкий конфлікт. 50 на 50: консервативні і ліберальні виборці. І це не зникне. Три місяці тому я б сказав, що перемога Навроцького була б несподіванкою. Це кандидат без політичного досвіду, з наукового світу, запрошений до політики. А Тшасковський — дуже досвідчена людина, один з головних лідерів «Громадянської платформи». Для мене було несподіванкою, що чим ближче до виборів ця дистанція скорочувалася», — зазначає експосол Республіки Польщі в Україні Бартош Ціхоцький.
Експерти підкреслюють — це були вибори про демократію. Але зараз найскладніше запитання, як будуть співпрацювати президент і уряд Дональда Туска, адже вони представляють діаметрально різні політичні сили.
«Ми знали про те, що така гостра боротьба може означати будь-який результат, але це не є несподіванкою», — підкреслює політолог Бартоломей Махнік.
Звучать прогнози, що міжнародна політика не буде пріоритетом номер один для нинішньої польської влади. Розгорнеться боротьба за симпатії поляків, а це означає, що гілки влади зосередяться на внутрішній політиці.
«Польща зосередиться переважно на собі, це переважатиме зовнішню політику. До складу чинного уряду входять досвідчені політики, які хочуть грати у вищій лізі Європи. Питання лише в тому, чи знайдуть вони для цього час та енергію, якщо будуть змушені зосередитись на внутрішній політиці.
У польській політиці спостерігається помітний поворот праворуч і більш критичне ставлення до українських біженців — це частина тенденції. Більше того, це також присутнє і у чеських публічних дебатах, де видно ознаки втоми від війни. Це стало елементом політики в країнах, які прийняли велику кількість біженців», — зазначає Віт Достал, директор Празької асоціації міжнародних справ
Аби продемонструвати ефективність польського уряду, прем'єр-міністр Дональд Туск оголосив, що звернувся до парламенту щодо голосування за вотум довіри до коаліційного уряду. Воно відбудеться 11 червня.
***
Міністри оборони країн НАТО зібралися у Брюсселі. Ця зустріч була останньою перед самітом Альянсу, який відбудеться наприкінці червня у Гаазі. Головний висновок — грошей на оборону країни мають виділяти більше, рішення Альянс має ухвалювати швидше.
«Ми посилимо наші сили стримування та оборони, узгодивши амбітні нові цілі щодо можливостей. Серед наших пріоритетів — протиповітряна та протиракетна оборона, далекобійна зброя, логістика та великі маневрені формування сухопутних військ.
Нам потрібно більше ресурсів, сил та можливостей, аби бути готовими протистояти будь-якій загрозі та повністю реалізувати колективний план оборони», — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рюте.
«Терміновість проблеми — незаперечна. У міру того, як російсько-український конфлікт триває, Москва вже планує свій наступний крок. Ми вже бачимо мету Кремля щодо відновлення своїх збройних сил. Союзники по НАТО повинні випередити Росію, у нас немає іншого вибору. Дозвольте мені чітко заявити, час діяти прямо зараз», — це вже думка представника США в НАТО Меттю Віттакера.
Тим часом, відбулося засідання у форматі «Рамштайн» щодо надання допомоги Україні від країн-союзниць. Уперше без міністра оборони США. Хоча саме міністр оборони США — колишній — Ллойд Остін заснував такий формат засідань. Нинішній очільник Пентагону Піт Гегсет навіть не доєднався он-лайн. І в цьому нічого хорошого для України немає. Київ і Європа, схоже, все більше розуміють, що сценарій майбутнього — допомога Україні без поставок Сполучених Штатів.
Міністр оборони України Рустем Умєров бачить перспективу тільки в спільних виробництвах з європейськими країнами.
«Ми домовилися, що продукція, виготовлена за українською ліцензією за кордоном буде постачатися до України, доти, поки триватиме війна. Ми будемо спільно виробляти дрони, ракети, боєприпаси та іншу зброю. Українські дрони змінили ситуацію на полі бою, а тепер вони змінять спосіб підготовки країн до майбутніх загроз», — заявив український міністр оборони.
Повністю програму «Тиждень» слухайте в доданому файлі.
Лариса Задорожна