Українська Служба

ЄС і Україна: пів року польського драйву. Погляд експертки з ПІМC

05.07.2025 20:00
Попри складну геополітичну ситуацію та внутрішні суперечності в Європейському Союзі, Польща успішно провела головування в Раді ЄС, зосередивши значну увагу на підтримці України. Як наголошує експертка Польського інституту міжнародних справ д-р Йоланта Шиманська, Варшава не лише сприяла ухваленню ключових рішень щодо безпеки, але й активно просувала питання вступу України до Євросоюзу, навіть попри спротив з боку Угорщини та Словаччини
Аудіо
  • НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОДІЙ. ЄС і Україна: пів року польського драйву
Фото ілюстративнеpxhere.com/ CC0 Domena publiczna

Польське головування в Раді Європейського Союзу, що припало на першу половину 2025 року, завершилось у складному міжнародному контексті. Проте, на думку д-ра Йоланти Шиманської, координаторки програми ЄС у Польському інституті міжнародних справ, Варшава впоралася з викликами не лише гідно, а й із помітними результатами, особливо в сферах безпеки, оборони та підтримки України.

Як підкреслює Йоланта Шиманська, польське головування відбувалося у винятково складний період. Війна в Україні, ескалація конфлікту на Близькому Сході, а також зміни у трансатлантичних відносинах — усе це вплинуло на пріоритети Варшави у Раді ЄС. Додаткову напругу створювала непередбачувана політика Вашингтону щодо України та загроза послаблення присутності США в Європі як військової, так і економічної.

Одним із ключових успіхів польського головування Йоланта Шиманська вважає запуск механізму фінансування оборони SAFE (Security Assistance for Europe), який передбачає до 150 мільярдів євро інвестицій у європейську оборонну промисловість. Це рішення, за її словами, стало не лише стратегічним кроком у напрямку зміцнення обороноздатності ЄС, але й сигналом солідарності в межах НАТО.

Окремим досягненням стало визнання проєкту «Східний щит» стратегічним елементом безпеки ЄС. Це означає посилення захисту східних кордонів Євросоюзу, включаючи Польщу, Балтійські держави та потенційно — Україну.

Важливим також стало перерахування Україні другого траншу у розмірі 1,9 млрд євро з відсотків заморожених російських активів, а також ухвалення 16-го та 17-го пакетів санкцій проти Росії. Хоча втілення 18-го пакету не вдалося через опір Словаччини та Угорщини, Шиманська наголошує, що політичний тиск у цьому напрямку триває.

Один із пріоритетів польського головування — відкриття першого кластеру переговорів про вступ України до ЄС — реалізувати не вдалося через вето Угорщини. Будапешт організував сумнівний за процедурою «плебісцит» щодо членства України, за результатами якого 95% респондентів виступили проти прискореного вступу.

Йоланта Шиманська зауважує, що польська сторона, попри вето, проводила технічні консультації для пришвидшення євроінтеграції України. Проте політична опозиція з боку Будапешта та Братислави залишатиметься викликом і для наступного головування Данії.

Йоланта Шиманська також звертає увагу на масштабну кампанію дезінформації, яка супроводжує процес євроінтеграції України. За її словами, російські наративи активно присутні у медіапросторі Угорщини та Словаччини й впливають на внутрішню політику цих країн.

Послухати можна у доданому звуковому файлі: 

22:55 USPR_NA PERECHRESTI_SZYMANSKA_PREZYDENCJA_2025_07_03.mp3 НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОДІЙ. ЄС і Україна: пів року польського драйву

 

Володимир Гарматюк

Побач більше на цю тему: Україна-ЄС