Попри жорстке протистояння на фронті, тривають і дипломатичні зусилля. Чи мають сенс переговори з Росією, зокрема стамбульський формат, і що за цим стоїть — пояснює експерт Дмитро Жмайло.
— Почнемо зі стамбульських перемовин. Пане Дмитре, ці переговори набувають дедалі більш дивного вигляду. Чи мають вони ще сенс як інструмент для завершення війни? Як Ви це оцінюєте?
— На сьогодні у світу немає єдиного бачення, як саме має завершитися ця війна. І головна причина в тому, що Російська Федерація цього просто не хоче. Вона вперто прагне провести як мінімум свою літню та осінню наступальні кампанії, сподіваючись досягти хоча б часткових успіхів. Навіть якщо не знищити українську армію, то хоча б послабити позицію України на майбутніх переговорах. Ми ж, зі свого боку, відкинули будь-які плани капітуляції. Однак є і міжнародний аспект — продовження цих перемовин було, зокрема, вимогою Сполучених Штатів, озвученою ще під час зустрічі в Саудівській Аравії. Також є й практичний результат: ми демонструємо конструктивну позицію, а найголовніше — завдяки цим контактам вдається повертати українських полонених. І це справді важливо, зважаючи на стан, у якому вони повертаються. Раніше в цьому допомагали посередники — Катар, Об’єднані Арабські Емірати. Зараз багато питань, зокрема щодо депортованих дітей, обговорюються напряму. Кількість обмінів говорить сама за себе. Якщо навіть одна людина може бути звільнена з полону — варто продовжувати ці зустрічі. Адже умови, в яких утримуються наші військові, — нелюдські та надзвичайно важкі.
Продовження цієї розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі.
Ірина Ящишин