Після масових акцій протесту у Києві та низці інших міст, а також сигналів від ЄС і США про можливість зупинки допомоги, парламент України був змушений підтримати законопроєкт президента Володимира Зеленського щодо відновлення незалежності НАБУ та САП.
До Верховної Ради в день голосування вийшли сотні пікетувальників, які вимагали зупинити тиск на антикорупційні органи. Серед учасників були представники молоді, які пов’язували своє майбутнє з чесною Україною. Депутат Верховної Ради Микола Княжицький підкреслив, що вимоги протестувальників мають стратегічне значення: «Якщо ми будемо корупційною Україною чи другою Росією, то, очевидно, ми втратимо західну підтримку. Без підтримки демократичних країн нам буде надзвичайно складно перемогти у війні. Тому вони тут стоять не просто проти корупції, вони стоять за майбутнє України й за перемогу».
10:51 01D61310.mp3 Протести поти обмеження НАБУ і САП: антикорупційна криза та євроінтеграційні ризики
Самі протестувальники наголошували, що ухвалення законів у «російський спосіб» є не менш небезпечним, ніж військова агресія. «В нас був суспільний договір — стояти всім разом проти Росії. Але коли ми розуміємо, що ворог вже всередині і приймаються російського штибу закони вже всередині, — це свавілля, яке нормальне в Росії, і вже давно прийнятне в Росії», — сказала молода дівчина, яка тримала картонку з надписом «Ми все бачимо!».
Депутатка Верховної Ради Ірина Геращенко, коментуючи ухвалення президентського законопроєкту, застерегла, що спроба обмежити антикорупційні органи мала серйозні зовнішньополітичні наслідки. «Це не парламентська криза, а суспільна криза, це криза довіри з нашими партнерами, це удар по євроінтеграції, це удар по допомозі Україні», — заявила Геращенко. Вона наголосила, що тиск суспільства та міжнародних партнерів змусив нинішню владу України відступити, проте новий закон не усуває усіх ризиків, адже залишає лояльні призначення прокурорів і не поширює підслідність НАБУ на керівництво Офісу президента.
Підрив незалежності антикорупційних органів є ударом по міжнародному іміджу України в ключовий момент її європейського курсу, зазначив український політолог Сергій Таран. «Коли в Україні відбувається якесь непорозуміння, скажімо так, м'яко, то для противників європейської інтеграції це дає козирі говорити, що, бачите, Україна насправді не готова. І це не питання лише війни з Росією, це проблема самої України», — сказав експерт.
На його думку, зараз Європа уважно стежить не лише за бойовими діями, а й за інституційними процесами в Україні. «Для Європейського Союзу дуже важливо, щоб була створена структура інституцій, яка відповідає європейським стандартам. Якщо ця інституція не працює так, як їм треба, то тоді і там починаються сумніви, чи справді треба з Україною зараз серйозно говорити про структуру Європейського Союзу», — додав Таран.
Таран попередив, що майбутнє євроінтеграції залежатиме від того, чи зможе Україна показати послідовність у реформах. В протилежному разі держава ризикує залишитися «сірою буферною зоною», поза межами ЄС, навіть отримуючи обмежену підтримку.
Таким чином, антикорупційна криза в Україні вийшла за рамки внутрішньої політики, зачепивши питання довіри міжнародних партнерів і перспективу членства в ЄС. Від рішучості влади у відновленні незалежності НАБУ та САП залежить не лише якість боротьби з корупцією, а й здатність України зберегти підтримку союзників у війні та інтеграції до європейської спільноти.
Олександр Савицький