Влада Європейського Союзу має намір модернізувати залізничні та дорожні мережі на території своїх держав-членів, щоб скоротити час транспортування військ та військової техніки у разі війни з Росією з «тижнів і місяців» до «кількох годин, максимум днів». Про це заявив комісар ЄС з питань транспорту Апостолос Ціцікостас, якого цитує Financial Times.
За словами єврокомісара, нинішні транспортні коридори Європи, які були побудовані без урахування необхідності переміщення армій через територію НАТО, «не підходять для швидкого перевезення танків, піхоти та військових вантажів».
Військова техніка, перекинута на східний кордон ЄС, застрягне в тунелях, обвалить мости та заплутається у бюрократичних процедурах на кордоні. «У нас є старі мости, які потребують модернізації. У нас є вузькі мости, які потребують розширення. У нас також є мости, яких взагалі не існує», — сказав Ціцікостас.
План передбачає модернізацію загалом 500 об'єктів інфраструктури вздовж чотирьох військових коридорів, що проходять через континент. Очікують, що стратегія буде офіційно представлена пізніше цього року.
Чи готова вже сьогодні європейська інфраструктура до ефективної оборони у разі російського нападу на країни Євросоюзу? Чи спроможні союзні війська швидко перекинути свої сили й техніку зі заходу на східний фланг?
Серед іншого, на ці запитання у програмі «Świat 24» у гостях в Марціна Поспєха на хвилях Польського радіо 24 відповідав колишній ректор Академії національної оборони, нині директор Музею Війська Польського, відставний генерал Боґуслав Пацек. За його словами, голос Апостолоса Ціцікатоса про проблеми європейської інфраструктури не є першим.
«По-перше, добре, що єврокомісар це говорить, звертаючи увагу на безпеку країн східного флангу, бо ці дороги, всі ці мости, водопропускні труби тощо потрібні насамперед нам, країнам Балтії, Польщі, тобто тим країнам, які очікують отримати допомогу, що надійде. Наприклад, це — американці після висадки в німецьких аеропортах чи портах. Сьогодні не секрет, що Німеччина — це країна, підготовлена, логістично адаптована до прийняття великої кількості військ, підтримки різних елементів озброєння тощо. Ну і далі треба цю допомогу переправити на схід. Правда, що у нас недостатньо відповідно адаптованих доріг, які проходять із заходу на схід. Це стосується, наприклад, військово-повітряних сил, тому що літаки за межами аеропортів повинні мати можливість приземлятися на таких альтернативних шляхах», — зазначив директор музею.
За словами відставного генерала Боґуслава Пацека, недоліки в інфраструктурі — «це ахіллесова п’ята, але головним чином для сухопутних військ, які рухатимуться цими дорогами, зокрема залізницями»:
«Водночас немає сенсу драматизувати ситуацію, бо потрібно більш гнучко дивитися на сучасний театр військових дій і готуватися не обов'язково лише до операцій із сухопутними військами, танками й транспортерами. Ми вже бачимо, що нам потрібно переозброюватися на безпілотники, більше на те, що в повітрі, а не на те, що на землі. Армія повинна готуватися до війни одночасно у кількох середовищах, доменах і діяти за принципом сполучених посудин, тобто необхідно все, бо неможливо передбачити майбутній сценарій війни. Це те, що продемонструвала Україна. Ми спостерігаємо майже щодня найновіші сценарії з використанням сучасних технологій. Для нас надзвичайно важливо, щоб ми отримали допомогу, яка надійде із Заходу. Робімо все, щоб це не лише звучало, але щоб і національні держави вживали заходів, а також були спільні дії на рівні країн НАТО».
10:22 01D6666E.mp3 Чи готові транспортні коридори й інфраструктура в ЄС до можливої війни з Росією?
Гість Польського радіо 24 генерал Боґуслав Пацек зауважив, що «Росія показала, з чим треба рахуватися і до цього необхідно адаптовувати власні дії». Військовий заликав не зволікаючи братися за роботу як на рівні держави Польща, так і всього Альянсу та в Європейському Союзі.
Боґуслав Пацек теж звернув увагу, що Німеччина, наприклад, значно ліпше підготовлена до прийняття союзних військ у разі війни:
«Німеччина є в зовсім іншій ситуації, ніж ми, бо в Німеччини є інфраструктура, готова до розміщення великої кількості військ. Це наслідки холодної війни. Німецькі порти, залізниці, дороги тощо ліпше адаптовані до цього. Тому Німеччині не потрібно надто хвилюватися про це, принаймні не в такій мірі, як нам. Нам загрожує не якась уявна держава, а конкретна. І в нас на театрі військових дій є дві держави, які піднімають свої голоси, і не тільки голоси. Це Росія та Білорусь, що значною мірою сприяє Росії. У зв’язку із цим саме НАТО має мислити категоріями спільного супротивника не лише, щоб захистити Польщу, Литву, Латвію чи Естонію, але й для гарантування безпеки всіх європейських країн».
Генерал Боґуслав Пацек теж прокоменутвав ймовірність сценарію, який окреслив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, що Росія буде готовою напасти на одного з членів Альянсу до 2030 року. За його словами, це водночас і застереження, і заклик до політиків мобілізуватися. Він теж звернув увагу на проблему відсутності одного нафтопроводу, що пролягав би із заходу на східний фланг.
«Наприклад, у нас немає відповідної гілки, яка постачає військовим нафту. Україна продемонструвала це, маючи армію, яка може бути найчисленнішою та добре оснащеною. Але якщо немає нафти, немає бензину, то вона не воює. Ця гілка трубопроводу ще попереднього НАТО закінчується в Німеччині. Тому це ще одна проблема», — сказав генерал.
PR24/Т.А.