Стаття 5 Північноатлантичного договору — це серце НАТО. Вона гарантує, що напад на одну країну-члена вважається нападом на всіх. При цьому, як зазначає незалежний військовий експерт, капітан резерву Мацєй Лісовський, схожі гарантії для України поза Північноатлантичним альянсом ефективними не будуть.
Водночас він звертає увагу на проблеми всередині Альянсу: у НАТО є країни, готові блокувати важливі рішення. Йдеться, зокрема, про Угорщину та Словаччину, що вже неодноразово демонстрували готовність діяти всупереч інтересам союзників.
«Якщо говорити про гарантії подібні до статті 5, як про це заявив Дональд Трамп, то мав би бути двосторонній договір між США та Україною, який у разі нападу Росії гарантував би військову допомогу з боку США Україні. Чи можливо це поза рамками НАТО? Бо Трамп чітко заявив, що це можуть бути такі гарантії, як 5 стаття НАТО, але без НАТО, поза НАТО. На мою думку, ймовірність того, що це вдалося б без НАТО, невелика», — каже Мацєй Лісовський.
За словами експерта, нині важливо розглядати не лише американський, а й європейський вимір гарантій для України. Адже саме Європа зробила низку принципових кроків, які демонструють, що Київ не залишиться сам на міжнародній арені.
«На цю мить Європа зробила важливу річ. Вона не залишила Зеленського самого перед Трампом, як це сталося в лютому. Європейські лідери полетіли з ним до Вашингтона, щоб показати: Європа має право голосу, і саме її гроші сьогодні допомагають Україні більше, ніж гроші зі США, які надходять значно меншими траншами», — наголосив експерт.
Європейські країни профінансували масштабні програми з постачання зброї та боєприпасів. Ба більше, нині темпи зростання оборонного виробництва в Європі випереджають США. Це означає, що європейські гарантії для України можуть бути не лише економічними, а й військовими.
Водночас Мацєй Лісовський звертає увагу, що європейським гарантіям бракує ядерного потенціалу та глобального флоту, яким володіють США. Та попри це Європа виступає вагомим гравцем у майбутніх домовленостях. Символічно, що делегацію у Вашингтоні очолив президент Франції Еммануель Макрон.
«Між Європою та Сполученими Штатами не було суперечок. Президент Зеленський скерував питання територій на тристоронній рівень: США, Росії та України. І, швидше за все, в цьому він матиме підтримку європейських лідерів. Також важливо, що переговори відбулися без явних розбіжностей між Трампом та Зеленським, а сама українська делегація була значно краще підготовлена», — зазначає експерт.
Особливої уваги заслуговує новий сигнал від США: можливість не вводити сухопутні війська, але задіяти авіацію для контролю українського неба. Такий сценарій, однак, знову повертає до ролі НАТО, адже літаки могли б діяти лише з території європейських країн-членів Альянсу.
Відтак, підсумовує Мацєй Лісовський, без належного узгодження позицій між НАТО, Україною, США та ЄС будь-які гарантії ризикують залишитися лише деклараціями. Лише спільні дії здатні перетворити їх на реальний інструмент безпеки.
Президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо перспектив домовленостей між Києвом і Москвою та навіть припустив, що Путін «уже втомився від війни». Але події на фронті не підтверджують цієї оцінки — російська агресія триває у повній силі. Російські заяви про готовність до миру виглядають радше як політична гра. Кремль намагається нав’язати Україні власні умови, які суперечать її конституції та міжнародному праву.
Утім, Київ чітко окреслює межі компромісів: може йтися лише про припинення вогню, а не про відмову від власних територій. Як зауважують аналітики, завершення війни залежить виключно від рішення Путіна зупинитися. А це означає, що міжнародний тиск на нього слід тільки посилювати санкціями, дипломатичними кроками та військовою допомогою Україні.
Як зазначає експерт аналітичного центру Solid Info Тарас Семенюк, Україна та її партнери мають чітке розуміння, як можна організувати мир у майбутньому, проте ці інструменти радикально відрізняються від того, що пропонує Росія.
«Якщо керуватися здоровим глуздом, то і Росія заявляє про мир. Але за цими словами стоять зовсім інші цілі та методи. Для України компроміс означає лише умовну зупинку війни на існуючих кордонах, а не поступки, що суперечать конституції, — зауважує експерт і підкреслює, що юридичне визнання окупованих Росією територій неможливе для України: це суперечить конституції і міжнародному праву. Тому Кремль маніпулює темою миру, використовуючи її як інструмент затягування війни. Економічний і дипломатичний тиск на Кремль має стати ключовим інструментом впливу», — резюмує Тарас Семенюк.
Програму «На прицілі» можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі.
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович