Повномасштабна війна Росії проти України принесла тисячі злочинів, які чекають на документування й доведення до судів. Українські правозахисники наголошують: їхнє завдання — не лише зібрати факти разом із правоохоронцями, а й гарантувати достовірність доказів, зберігаючи їх у формі, прийнятній для національних та міжнародних інституцій. Одним із ключових інструментів цього процесу стали цифрові технології.
Адвокат та представник eyeWitness to Atrocities в Україні Дмитро Гладкий зазначив: «Розроблений нашою організацією застосунок дозволяє фіксувати злочини в реальному часі, підтверджувати автентичність цифрових матеріалів і робити процес доказування прозорим та захищеним. Фото і відео створюють метадані про місце і час, які неможливо підробити. Це гарантія, що свідок не може технічно надати неправдиву інформацію суду».
Гладкий пояснив, що система працює на основі криптографії: кожен знімок одразу шифрується й передається на сервери Міжнародної асоціації юристів. Там матеріали зберігаються довічно, зберігаючи юридичну силу. За його словами, в базі вже накопичено понад 55 тисяч світлин воєнних злочинів, які використовують українські слідчі, Міжнародний кримінальний суд і Європол.
«Сьогодні в Україні зареєстровано понад 211 тисяч злочинів, пов’язаних з агресією РФ, з них більше 180 тисяч — воєнні злочини. Це шалене навантаження для правоохоронної системи. Найперший виклик для слідчих і прокурорів — безпека, другий — масштаб злочинів, третій — необхідність обміну інформацією», — заявив Олександр Зюзь, начальник відділу Офісу Генерального прокурора.
Він підкреслив, що цифрові рішення допомагають структурувати дані та виявляти типові патерни злочинів. За приклад він навів вирок Дарницького районного суду Києва стосовно кримського військового комісара: більшість доказів у справі було зібрано з відкритих джерел. Це рішення стало першим вироком за воєнні злочини, який витримав апеляцію, касацію й був підтверджений Верховним судом.
Представниця міжнародної організації Physicians for Human Rights Уліанна Полтавець нагадала про системні атаки РФ на медичну інфраструктуру. «Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми одразу побачили знайомий сценарій — це було так само, як у Сирії. Ми задокументували вже понад дві тисячі атак на лікарні, швидкі та інші заклади охорони здоров’я. Це не випадкові удари, а систематична політика, що може бути кваліфікована як злочини проти людяності», — сказала вона.
Полтавець наголосила, що атаки на енергетичну інфраструктуру також безпосередньо впливають на медицину. За її словами, понад 90% опитаних медиків повідомили про перебої з електропостачанням у лікарнях, а понад 60% — про прямий вплив на якість медичних послуг. Вона навела приклад обстрілу київського Охматдиту, де загинули медпрацівники й пацієнти, зазначивши: усі ці факти передаються до міжнародних судових структур.
«До повномасштабного вторгнення ми працювали зі свідками і потерпілими, але часто не мали можливості перевірити достовірність даних, — зазначив менеджер відділу документування організації Truth Hounds Ярослав Сусоєв, — а використання eyeWitness суттєво полегшило цю роботу, тепер додаток автоматично зберігає метадані, і ми можемо відкинути частину складних процедур».
Він зауважив, що навіть із використанням технологій важливо документувати контекст атак: уламки зброї, характер руйнувань, оточення. Це дозволяє експертам у майбутньому доводити відсутність «легітимних цілей» для ударів і кваліфікувати злочини належним чином.
Правозахисники також звернули увагу на роль цифрових архівів, де зберігаються не лише фото та відео, а й цілі версії вебсторінок. Це дозволяє відстежувати, як російська пропаганда поширює фейкові наративи, створюючи інформаційний шум для уникнення відповідальності.
Олександр Савицький