Українським Силам оборони вдалося зупинити просування російських військ на Донеччині, однак ситуація на інших ділянках фронту залишається складною. На тлі повідомлень про успіхи на Покровському напрямку головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вперше від часу свого призначення провів розлогу зустріч із журналістами.
Він підкреслив, що на Добропільському напрямку українським військам вдалося звільнити близько 175 кв. км території та зачистити ще майже 195 кв. км від диверсійних груп. "Загальні втрати противника склали 3 185 осіб, з них безповоротні — 1769. Ворог втратив 969 одиниць озброєння та техніки», сказав головком. За словами Сирського, це стало можливим завдяки активним діям оборонців, які зірвали спроби росіян розвинути наступ.
Разом з тим військові оглядачі закликають не перебільшувати значення операції. Екс-офіцер СБУ Іван Ступак пояснив: «Про повернення території не йдеться. Йдеться про те, що непевна група російських щурів просякнула в напрямку Добропілля. Вони потрапили в пастку, і зараз українські військові методично, як м’ясорубкою, перемелюють усіх тих, хто там знаходиться». Він наголосив, що головна мета — завдати ворогу максимально великих втрат, а не утримувати кожен квадратний кілометр.
Важливу роль у зупиненні ворога під Добропіллям відіграла бригада «Азов» під командуванням Дениса Прокопенка, відомого за обороною Маріуполя. Завдяки маневрам азовців вдалося оточити противника одразу у трьох локаціях і заблокувати тисячі російських солдатів, що дало українській стороні стратегічний успіх. Втім, на інших ділянках фронту росіяни намагаються використати час до осінніх дощів для захоплення нових територій. Особливо загрозливою виглядає ситуація у Куп’янську.
Військовий аналітик групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко наголосив: «Ситуація в Куп’янську якось на краще не змінилась. Вона продовжує залишатися максимально складною. Росіяни поступово починають на півночі міста контролювати квартали, а не окремі будинки. Це дозволяє їм накопичувати сили і розширювати зони контролю». За його словами, окупанти вже контролюють важливу будівлю — школу, яка слугує базою для подальших атак.
Про деталі ситуації розповів командир полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко. Він підкреслив: «Річка Оскіл перебуває під контролем візуального спостереження і вогневого впливу сил оборони. З 10 російських військових, які намагаються переправитись, до правого берега доходять лише 3-4. Проте ворог намагається компенсувати втрати чисельністю». За його словами, росіяни активно використовують лісисту місцевість для просування, хоча більшість їхніх спроб зазнають невдач.
Попри це Коваленко вважає, що без швидкого підсилення гарнізону падіння Куп’янська стає реальною загрозою. «Втрата Куп’янська може стати серйозною проблемою для Сил оборони. Контроль правобережною частиною відкриє ворогу шлях до наступу на промзону лівого берега. Це створить умови для подальшого просування, навіть за відсутності техніки», — пояснив аналітик.
Окрім Куп’янська, проблемною залишається ситуація на Новопавлівському напрямку, де ворог просувається в бік Гуляйполя. Коваленко зазначив: «Це ділянка протяжністю 55–60 км, де росіяни продовжують рух у глиб Запоріжчини та Дніпропетровщини. Загроза удару по Гуляйполю — це питання часу». Він вважає, що ворог може спробувати вийти на трасу М-15, яка є важливим логістичним вузлом.
Водночас українські експерти сподіваються, що сезонні дощі зупинять пересування важкої техніки і перетворять лісові масиви на незручні для диверсійних груп. Це дозволить стабілізувати фронт до зими, а головною ареною бойових дій стане повітряний простір.
В останні дні вересня Росія здійснила масовані атаки дронами-камікадзе «Шахед» та ракетами по Києву та іншим регіонам України. Президент Володимир Зеленський заявив про дзеркальну відповідь: «Якщо буде блек-аут у Києві, буде блек-аут у Москві». Українські дрони вже вразили енергомережі Білгорода, вперше спричинивши масштабні відключення електроенергії в місті.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко пояснив: «Для нас перенесення війни на територію Росії – це запорука виживання. У нас не може бути дискусії – робити чи ні. Звичайно, робити. Звичайно, ослаблювати ворога там і показувати росіянам, що з ними буде». Він наголосив, що удари по енергетиці Москви чи інших міст стануть символічним кроком у відповідь на терор проти Києва.
Голова Ради резервістів Сухопутних сил Іван Тимочко уточнив, що удари по Білгороду мали військовий характер. «Уражена електростанція забезпечувала насамперед військово-промисловий комплекс і логістику агресії. Її втрата вплине на мобільність російських військ і змусить владу витрачати ресурси на відновлення», — заявив він.
Підсумовуючи весняно-літню кампанію, Сирський підкреслив: «Попри зосередження 712 тисяч російських військових і до 190 боєзіткнень щодня, українські сили зірвали наступ ворога. Вся російська морська піхота, перекинута для прориву, загрузла в боях на Добропільському напрямку».
Олександр Савицький