Лондон став центром важливих рішень для України. Саме там зібралася «Коаліція охочих» — лідери та міністри оборони провідних держав Заходу, щоб узгодити спільну стратегію підтримки Києва.
Ця зустріч стала символом нової фази міжнародної взаємодії — від простої допомоги до системної архітектури безпеки, яка має гарантувати, що Росія більше ніколи не зможе розв’язати подібну агресію.
Єдність Заходу: від допомоги до відповідальності
На засіданні співголовами виступили прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон. Україну представляв президент Володимир Зеленський, частина лідерів долучилася онлайн.
Posłuchaj Програма Тиждень. Політичні підсумки семи днів.
28:55 tyzden_25_10 (online-audio-converter.com).mp3 Програма Тиждень. Політичні підсумки семи днів.
За словами британського прем’єра, мета зустрічі — не лише підтримати Київ, а й закласти основу для довгострокових гарантій безпеки після завершення бойових дій.
«Ми діятимемо так, щоб усунути російський газ і нафту зі світового ринку. Минулого тижня Велика Британія стала першою країною, яка запровадила санкції проти всіх російських нафтових гігантів. Ми скорочуємо фінансування російської військової машини і закликаємо всіх зробити те саме», — наголосив Кір Стармер.
Він також підтвердив намір розблокувати російські державні активи, заморожені у світових фінансових центрах: «Рахунок за руйнування, здійснені Росією, має сплатити Росія. Ми хочемо швидко створити канали, через які ці кошти зможуть надходити Україні як репарації».
Учасники коаліції погодили п’ятипунктовий план підтримки, що включає: негайну допомогу українській енергетиці, розширення постачання оборонного озброєння, координацію санкційного тиску, створення міжнародного механізму безпекових гарантій, підготовку багатонаціональних сил для стабілізації після війни.
Велика Британія анонсувала пришвидшення постачання багатоцільових ракет, а Франція — передачу додаткових ракет «Aster» і нових винищувачів.
Тиск з усіх боків: США б’ють по “священних коровах” російської економіки
На тлі європейських рішень президент США Дональд Трамп зробив не менш символічний крок — ввів санкції проти «Роснефті» та «Лукойлу», найбільших нафтових компаній Росії.
«Це потужні санкції, які ми запроваджуємо проти двох великих нафтових компаній. Це заява про те, що головна опора путінської держави — нафта — більше не є недоторканою», — заявив Трамп.
Це перший випадок, коли Вашингтон безпосередньо вдарив по ключових джерелах фінансування російської армії, а не лише по банках чи військових заводах.
Реакція Москви була передбачуваною — нервовою. Кремль визнав, що «нові санкції змушують діяти під тиском».
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що такі рішення формують нову реальність: «Раніше це було немислимо, але зараз ухвалюються рішення щодо енергетичних санкцій, які є дуже важливими. Це змінює хід війни».
Енергетика як зброя: чому санкції проти “Роснефті” — це більше, ніж економіка
Російська влада десятиліттями використовувала енергетику не лише як джерело прибутку, а як інструмент політичного впливу. Через нафтогазові контракти Кремль купував лояльність урядів, фінансував військові кампанії та просував корупційні схеми у Європі.
Очільник Українського інституту світової політики Віктор Шлінчак пояснює: «Санкції проти “Роснефті” і “Лукойлу” — це удар не по компаніях, а по самій російській моделі влади. Якщо ці санкції працюватимуть, це стане найпотужнішим політичним ударом по Кремлю за останній рік».
Однак експерт додає, що ефективність залежить від послідовності Заходу: «Коли ми говоримо про санкції, треба було від початку говорити про ембарго. Бо поки обговорюється новий пакет, Росія встигає знайти способи його обійти. Це питання політичної волі».
Європейський Союз: санкції і суперечки про заморожені активи
ЄС також не стоїть осторонь. На саміті у Брюсселі лідери ухвалили 19-й пакет санкцій проти Росії, який обмежує імпорт зрідженого газу, накладає санкції на «тіньовий флот» і фінансові інституції, причетні до обходу обмежень.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Це широкий і всеохопний пакет, який вражає саме серце воєнної економіки Росії. Разом з партнерами ми продовжимо тиснути стільки, скільки буде потрібно».
Однак головною темою стало питання використання заморожених російських активів — понад 140 мільярдів євро, з яких більшість зберігається у бельгійському Euroclear.
Бельгійський прем’єр Олександр Де Кроо виступив за дотримання міжнародного права: «Ми підтримуємо Україну, але мусимо діяти у рамках міжнародного права».
Через це конкретне рішення відкладене до грудневого саміту.
Світ на роздоріжжі
Рішення, ухвалені в Лондоні, Вашингтоні та Брюсселі, окреслюють нову стратегічну реальність: енергетика, фінанси і безпека більше не існують окремо.
Санкції проти російських нафтових компаній і плани використати заморожені активи — це не лише економічні заходи. Це спроба змінити геополітичну геометрію, у якій Захід робить вибір між комфортом і відповідальністю.
Якщо ці рішення будуть виконані швидко і скоординовано, вони можуть стати переломним моментом війни — посилити позиції Києва і наблизити справедливий мир.
Лариса Задорожна